Після Великої Вітчизняної війни повернулись додому, в рідне місто, захисники Батьківщини і вирішили здійснити свою мрію, посадити сад. Мрія здійснилась, і 13 вересня 1956 року з'явився колективний учительський сад, членами товариства були вчителі. Першими організаторами стали: Голінко І.Є., П'ятак Д.І., Ісакієв М.А., Міронцев М.П., Новгородський А.П., Риндя В.Т., Шишлевський В.Ф., Драчко А.П., Гиренко В.Я., Стрельніков П.Ф., Мороз В.І., Базій М.П., Очковський І.П., Хряпченко П.І., Кучненко Т.І. Головою правління саду був Бондаренко М.Ф., це був не тільки садовий колектив, це була велика і дружна учительська сім'я. Всі проблеми вирішували разом, допомагали одне одному, знали всіх поіменно, ставились одне до одного з повагою. А скільки бажаючих було серед вчителів, щоб придбати ділянку саме в нашому саду, навіть існувала черга.

Та йшли літа. Пішли з життя дорогі наші друзі, колеги, а нам залишили в спадок сад...

Приємне відчуття подиху весни після довгої холодної зими в усьому: перших бруньках на яблуньці, в рясному дощі, який облив землю після зимової сплячки, перших весняних квітах.

Минають весни за веснами і хоча його садівник старіє, та сад цвіте і щороку дарує нам нові плоди на щастя і радість.

Та з'являються прикрощі і в нашому житті. Все важчою стає лопата, швидше настає втома, частіше шукаєш лавочку, щоб перепочити. І згадують колишні вчителі свої молоді роки, своїх вихованців, кому передавали незгасний вогонь знань і творчості людської досконалість. І хоча наша держава не дуже високо оцінила нашу вчительську працю, і пенсію ми маємо невелику, ми все ж пишаємось тим, що в вінку Слави Вітчизни є і наші барвисті квіти. Та раптом засяють очі радісно і привітно назустріч помічникам, учням СШ № 2, які щовесни приходять на допомогу своїм вчите-лям-пенсіонерам, в наш, такий дорогий серцю, сад.

Низький уклін вам, шановні колеги, і особлива вдячність організатору цієї благородної справи, Любові Василівні Бенедіс. Хай не черствіє ваше серце, наснаги вам, мудрості і терпіння, адже ви вдумливо і твердо виховуєте майбутніх громадян, патріотів славної нашої Вітчизни.

В.Покровська, вчитель-пенсіонер СШ № 2, секретар правління товариства "Зоря"