Президент України присвоїв почесне звання “Заслужений працівник культури України” директорці Охтирського міського краєзнавчого музею Людмилі Міщенко.

Відповідний Указ Володимира Зеленського «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України» опубліковано на офіційному інтернет-представництві Президента.

Під час апаратної наради міський голова Охтирки привітав Людмилу Володимирівну із нагородою та побажав колективу охтирських музейників гідно пережити непрості часи, не опускати руки. Попри всі труднощі воєнного часу шукати та успішно знаходити можливості зберігати активність музею, примножувати національний культурно-історичний скарб, яким так багата Охтирська земля.

Ось що розповіла пані Людмила виданню Українська правда.

Людмилі Міщенко 58 років, 36 з них вона працює в Охтирському краєзнавчому музеї, з 2014-го очолює цю установу.

"Я обожнюю свою роботу, у мене були різні пропозиції, але я своєму музею не зрадила", – наголошує Міщенко.

"22-23 лютого (2022-го) ми почали розбирати експозиції, – розповідає директорка музею. – Десь 70% (експонатів) спакували, залишилося те, що було прикріплено так, що не знімеш. Ми з музейниками області прийняли рішення, що шукатимемо схованки на місцях – у нас було гарне фондосховище, підвал. 

24 лютого о п’ятій ранку дзвонить сестра: "Війна почалася". Ми прибігли на роботу, всю техніку прибрали зі столів, із залів, які межують із центральною вулицею. Коли вже (російські танки) були в Охтирці, подзвонили з міськради: "Розходьтеся по домівках". 

З 25 лютого музейники працювали дистанційно. У ніч з 7 на 8 березня одна з авіабомб, якими росіяни атакували центр міста, влучила в 3-5 метрах від будівлі музею, пам’ятки архітектури кінця XIX століття. 

"8 березня мені зателефонувала знайома: "Твого музея нема. Дах провалений, вікон нема, дверей нема", – згадує Людмила. – Я дзвоню до своїх співробітників: "Виходьте завтра, будемо організовувати (евакуацію експонатів)", а мені чотири людини кажуть: "Я не в місті". І це ключові посади.

О 7:10 (ранку), коли закінчилася комендантська година, я була в музеї. Мені хотілося впасти на коліна і кричати від того, що я побачила. Обвалилася стеля, до дранки все відпало, уламки попадали на коробки (з експонатами). Я зрозуміла, що потрібно самій займатися рятуванням".

10 березня 2022-го до будівлі музею приїхали співробітники ДСНС та зрізали двері. Четверо музейників допомогли винести артефакти, їх транспортували в надійне місце. Водночас експонати також залишилися у фондосховищі, яке завалило. Небайдужі люди і друзі музею долучилися до розгрібання завалів. Роботи тривали щодня до другої половини квітня. 

Науково-допоміжний фонд вивезли до приміщення дитячої бібліотеки, яке виділили музею ще до великої війни, найцінніше – до храму на території Покровського собору.

У квітні 2022-го музею надійшла перша благодійна допомога – пакувальні матеріали від Центру порятунку культурної спадщини у Львові. Загалом із майже 12 тис. експонатів втрачено 84. Постраждало багато кераміки. Зараз майже все відреставровано, 29 музейних предметів перебувають на реставрації у Національному науково-дослідницькому реставраційному центрі в Києві. 

Місцева влада виділила музею колишнє приміщення Охтирської міської лікарні "Жіноча консультація". Проте для розміщення експозиції воно не підходить, укриття там немає.

Водночас директорка музею виграла грант на невідкладні протиаварійні заходи із поточного ремонту музейної будівлі, її вдалося законсервувати.