Холодної зимової днини Тростянецька громада попрощалася з Героєм

Десятий рік продовжується страшна війна, та вже майже два роки минуло з часу початку повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, яке щодня забирає життя як цивільних людей, так і наших військових.

Сьогодні у селі Кам’янка, що належить до Тростянецької міської громади, відбулася траурна церемонія прощання з Героєм, молодшим сержантом Національної гвардії України, Храмойкіним Сергієм Володимировичем. Обірвалося життя справжнього патріота, надзвичайної і світлої людини, воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі.

Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати прощались кам’янчани зі своїм Героєм, який віддав своє життя за суверенітет, незалежність та цілісність України, залишаючись при цьому назавжди вірним військовій присязі. На сільському цвинтарі пройшла прощальна церемонія за участю бойових побратимів, рідних і близьких людей.

Віддали останню шану воїну, який віддав життя за Україну, бойові побратими, Тростянецький міський голова Юрій Бова, офіцер Охтирського першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки Владислав Заброда, представники міської ради, старостату, закладів та установ громади, вчителі Кам’янської школи, однокласники, друзі, колеги, сусіди. Чин поховання правив військовий капелан Національної гвардії україни.

«У нашій бригаді, яка з самого початку повномасштабного вторгнення виконує бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту: Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Соледар, н.п. спірне поблизу Лиману, проходив службу Сергій Храмойкін. Наш побратим розумів свою відповідальність, та сміливо став на захист рідної держави, добросовісно виконував бойові задачі, на нього можна було покластися у будь-яку хвилину. На жаль, 2 вересня поблизу Кліщіївки під час бою противник застосував артилерійський вогонь, та Сергій Храмойкін отримав несумісні з життям осколкові поранення, загинув як Герой зі зброєю в руках, - звернувся до присутніх в.о. заступника командира 4 бригади оперативного призначення Національної гвардії України підполковник Волков. – Батько, дружина, донька, ми можете пишатися Сергієм, бо він віддав життя за всіх нас, за наше майбутнє. Низько вклоняюся перед вами та виражаю щирі співчуття від імені командування бригади, від усього особового складу».

«Сьогодні ми проводжаємо в останню путь нашого земляка, який пішов захищати нашу землю, наше майбутнє, наших дітей. На жаль, Сергій Володимирович Храмойкін не побачить нашої Перемоги, але ми з вами її обов’язково дочекаємося. І кожного дня, кожної миті ми будемо пам’ятати велику жертву Сергія, який віддав заради цієї перемоги найдорожче – своє життя, - промовив Тростянецький міський голова Юрій Бова, - схиляю голову перед сім’єю Героя та обіцяю – тепер ви наша сім’я. На жаль, загиблого вже не повернути, але громада буде всіляко підтримувати і допомагати вам – за нього.

Храмойкін Сергій Володимирович народився 19 лютого 1975 року в с. Кам’янка, у 1992 році закінчив Кам’янську середню школу, навчався в Тростянецькому СПТУ-25, де здобув професію столяра та тесляра. Після проходження строкової служби в лавах Збройних Сил України одразу ж вирішив пов’язати своє життя з Укрзалізницею: працював в Смородинському КМС по РЗП на посаді машиніста скрепера, аж до травня 2023 року, до часу, коли був призваний на військову до Збройних сил України. Товариський, комунікабельний, енергійний, веселий, працьовитий, справжній патріот своєї країни – таким його завжди пам’ятатимуть рідні, колеги та друзі.

Дядько загиблого Володимир згадує: «Сергій з дитинства був відповідальним хлопцем, серйозним, завжди готовим прийти на допомогу друзям, знайомим, односельцям. Він все життя залишався таким: допомагав сусідам з городами, стареньким односельцям по хазяйству… Всі згадують про добрі вчинки Сергія, та жалкують, що загинув таки гарний чоловік.

Загиблий служив старшим механіком-водієм 6-го батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах) Національної гвардії України. Загинув 02 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

«Сергій був дуже відповідальним, чесним, готовим підтримати побратимів. В ситуації, коли потрібно було визначити старшого групи для виконання бойових задач, завжди звертатися до Сергія, бо знали – він не підведе. Він мав гарний авторитет в колективі, мав організаторські здібності. Втрата такого бійця, побратима, товариш для на непоправна» - розповідає побратим, заступник командира роти з особового складу «Горинич».

Перебуваючи у самому пеклі війни, наш земляк сміливо захищав Батьківщину, до останнього подиху залишаючись вірним та народу України. Храмойкін Сергій Володимирович віддав власне життя – за наше мирне, щасливе, вільне майбутнє…

Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати рідної людини…Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо. Низько схиляємо голови у скорботі. Нехай світлий спомин про загиблого Героя назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто його знав, любив та шанував.

Вічна пам’ять! Вічна слава Герою!