№/п

Назва

Короткий опис

1.

вул. Грибоєдова

Олександр Сергійович Грибоєдов – російський дипломат, поет, драматург, піаніст, композитор, дворянин, статський радник. Народився в Москві в родині офіцера російської гвардії, дворянина. Отримав різносторонню домашню освіту. Семи років відданий в Московський університетський пансіон. В одинадцять років Грибоєдов – студент Московського університету. Корнет Московського гусарського полку, секретар російської місії в Персії.

Дійсний член Вільного товариства любителів російської словесності.

2

вул. Разіна

Степан Тимофійович Разін (відомий також як росіянин Стенька Разін – ватажок повстання 1667—1671 років у Московському царстві, находився серед донських козаків зі станиці Наума Васильєва, відправлених у Москву в Посольський приказ.

У 1662 р. Разін став отаманом та очолив військовий похід козаків на Перекоп проти кримчаків. Козацька рада («коло») дозволила Разіну набрати охочих людей для походу.

3

пров. Глінки

Михайло Іванович Глінка –  російський композитор, засновник російської класичної музики.

4

пров. Кутузова

Голенищев-Кутузов Михайло Іларіонович – російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь. Герой франко-російської війни. Російський посол в Османській імперії. Нищив українців.

Командував корпусом під час Російсько-польської війни 1792 року.

У 1811—1812 роках Кутузов очолював російські війська у російсько-турецькій війні 1806—1812 років.

Із початком походу Наполеона на Росію 1812 року, Кутузов командував спершу Санкт-Петербурзьким, а потім Московським ополченням. У серпні 1812 року Кутузов став головнокомандувачем російської армії.

5

пров. Матяша

Матяш Ракоші – угорський комуністичний політик єврейського походження. Був фактичним лідером Угорщини від 1945 до 1956 року – спочатку як Генеральний секретар Комуністичної партії Угорщини (1945—1948), а згодом – як Генеральний секретар Угорської партії праці (1948—1956). Його правління було узгоджено з політикою Йосипа Сталіна. Ракоші називав себе «найкращим угорським учнем Сталіна», копіюючи сталінський режим в найдрібніших деталях, аж до того, що в останні роки його правління угорська військова форма була ідентична до радянської.

6

пров. Нахімова

Павло Степанович Нахімов – флотоводець Російської імперії.

7

пров. Потьомкіна

Григорій Олександрович Потьомкін  – російський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-фельдмаршал, князь. Великий Гетьман Катеринославських та Чорноморських козацьких військ.

8

пров. Чернишевського

Микола Гаврилович Чернишевський – російський публіцист і письменник. У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість Тараса Шевченка та інших українських письменників

9

пров. Бородіна

Олександр Порфирович Бородін – російський композитор (член «Могутньої купки») і вчений-хімік.

Бородін –  один із творців російських класичних симфоній та квартета. Бородін уперше ввів у романс образи російського богатирського епосу.

У своїх творах Бородін часто звертається до теми величі російського народу, любові до батьківщини, волелюбності. Ім’ям Бородіна названий Російський Державний квартет імені О.П. Бородіна.

10

вул. Чайковського

Петро Ілліч Чайковський – російський композитор, диригент і педагог. З дитинства перейнявся невимовною красою характеристичних рис російської народної музики. Був директором Московського відділу Російського музичного товариства, викладач у Московській консерваторії. Чайковський брав активну участь у творчому житті Москви.

11

вул. Тимірязєва

Климент Аркадійович Тимірязєв російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент російської академії наук. Професор в Петровській сільськогосподарській академії в Москві. Завідувач першою в Росії кафедрою анатомії та фізіології рослин, одночасно професор Московського університету.

Тимірязєв був у Росії одним з найпослідовніших прихильників, пропагандистів і теоретиків дарвінізму. Ім’я Тимірязєва носить Російський Державний аграрний університет.

У Москві є вулиця Тимірязєва, район «Тимірязєвка», станція Московського метро імені Тимірязєва (відкрито у 1991 році).

12

пров. Гуревича

Георгій Йосипович Гуревич – радянський та російський письменник-фантаст, критик і дослідник наукової фантастики, популяризатор науки. Один з провідних авторів післявоєнної наукової фантастики в СРСР,

13

вул. Руднєва

Семен Васильович Руднєв – активний діяч радянського партизанського руху, комісар з’єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У. З початком Радянсько-німецької війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з’єднання іншого путивлянина – Сидора Ковпака.

Був головнокомандувачем російської армії впродовж російсько-турецької війни 1787-92 рр. Ініціатор створення Корпусу малоросійських піших стрільців, сформованого з українських козаків, міщан і селян для участі у війнах Російської імперії з Туреччиною .

У 1775 за ініціативою Потьомкіна було ліквідовано Запорізьку Січ

14

пров.

Гончарова

Іван Олександрович Гончаров – російський письменник, член-кореспондент Імператорської Академії наук по Розряду Російської мови і словесності.

1859 року в Росії вперше прозвучало слово «обломовщина». Через долю головного героя свого нового роману Гончаров показав соціальне явище. Вихід у світ «Обломова» і величезний успіх його у читачів принесли Гончарову славу одного з найвидатніших російських письменників. 

15

пров. Гусарський

Назву отримав на честь Охтирського 12-го гусарського полку. Утворений на основі Охтирського слобідського козацького полку. У 1766 році був остаточно сформований та приєднаний до Української дивізії – військового формування Російської імператорської армії, розташованого на території сучасної України з 1709 року.

16

вул. 29 повітряно-десантного полку

29 повітряно-десантний полк – брав безпосередню участь у боях за радгосп Ударник на охтирському напрямку, які були частиною етапу Курської битви, яка увійшла в історію під назвою «Ліквідація Бєлгородсько-Харківської групи німецько-фашистських військ». Завершенням цих жорстоких боїв  стало визволення міста Охтирка 25 серпня 1943 року.

На місці бою 29 повітряно-десантного полку у 1966 році відкрито Курган Бойової Слави.

17

пров. Гастелло

Гастелло Микола Францевич – радянський льотчик часів Другої світової війни, який став легендою в радянській пропаганді після того, як спрямував свій підбитий літак–бомбардувальник у механізовану колону німців. Герой Радянського Союзу (посмертно).

26 червня 1941 року під час завдання удару по ворожій колоні бомбардувальник ДБ-3Ф, командир 2-ї ескадрильї 207-го далекобомбардувального авіаційного полку під час бойового вильоту бомбардував ворожу колону на шляху Молодечно–Радошковичі. Літак капітана було підбито, і він вирішив використати його для тарана. Разом з ним загинули всі члени екіпажу: капітан Анатолій Бурденюк, лейтенант Г. М. Скоробогатий, старший сержант О. О. Калінін.

Подвиг Миколи Францевича став одним з найвідоміших за період Другої світової війни, «гастеловцями» стали називати тих льотчиків, які здійснили вогняний таран.

18

пров. Паризької Комуни

Паризька Комуна – революційний уряд під час бурхливих подій, що відбувалися в Парижі у другій половині XIX століття (1871). Деякі історики вважають Паризьку комуну передвісником похмурих подій більшовицької революції 1917 року в Російській імперії. Оскільки по суті саме Паризька комуна стала першою в історії спробою зміни державного ладу з умовного капіталізму на соціалізм.