Жінка пенсійного віку звернулась до суду з проханням стягнути на своє утримання аліменти з дочки.

Жінка вказала, що за станом здоров`я потребує піклування та допомоги, а донька такої допомоги не надає. Більше того, незважаючи на неодноразові прохання, допомагати відмовляється. 

Скаржниця на протязі багатьох років матеріально підтримувала доньку. Працювала за кордоном, а до 2000 року проживала в будинку ,  який вони надбали з чоловіком, а донька успадкувала від батька. 

Від своєї частки спадщини заявниця не відмовлялась. В грудні 2022року, коли попросила доньку, щоб у неї було своє місто у цьому будинку, та їй відмовила.

В судовому засіданні донька та її представник позовні вимоги не визнали.  Донька зазначила, що на даний час дійсно має досить складні стосунки зі своєю матір`ю, яка весь час безпідставно висуває до неї безліч різних претензій та вимог, має сварливий характер, весь час провокує її та членів родини на сварки. Тому її відносини з матір`ю є вкрай складні та неприязні. ЇЇ мати працює як на території України, так і за кордоном техробітником або доглядачем людей похилого віку. За виконання вказаних робіт її мати окрім пенсії додатково отримує значні суми доходів, що дають їй можливість жити безбідно. 

Позивачка зверталась в грудні 2022 р. до поліції з приводу того, що її донька не повертає грошові кошти на загальну суму близько 10 000 доларів США, які їй та надавала, коли працювала за кордоном починаючи із 1999 року. Подальшу перевірку за даним фактом було припинено.

Судом встановлено, що  позивачка 19.01.2022 набула у власність квартиру , має у власності земельну ділянку  та у її володінні перебуває  господарство.Також позивачка має депозитний вклад у АТ КБ «ПриватБанк» на досить велику суму.

Суд не прийняв до уваги пояснення відповідача та надані нею докази про неможливість надавати допомогу матері через неналежний майновий стан та стан здоров`я. Проте, на переконання суду, і позивачка не надала належних доказів про те, що її матеріальне становище є настільки скрутним, що створює необхідність у сторонній, примусовій допомозі від дочки. При цьому позивачка не зверталась по допомогу до іншої дочки.

Встановлено, що відповідачка понесла витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги, що підтверджується договором, квитанцією про оплату в сумі 14 000 грн., які їй має відшкодувати позивачка.

Суд вважає завищеною оплату наданих послуг. На переконання суду, дії щодо правничої допомоги, враховуючи складність справи, не вимагали вказаного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу адвокатом.

Суд вирішив  у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання матері відмовити, стягнути на користь дочки за витрати на правничу допомогу 5000 гривень.