У Статичному звіті за 1884 рік записано, що у місті "блатотворительних" закладів два, це окружна лікарня, і "богодельня" (будинок пристарілих).

Лікарня знаходилася у капітальному кам'яному двоповерховому будинку. При ній окремо покійницька (морг) та кам'яний флігель в один поверх, де квартирувався наглядач, сквер і недавно насаджений садок.

Лікарня призначалася на чотири повіти: Охтирський, Сумський, Лебединський і Богодухівський. З цією метою відповідно Височайше затвердженому положенню 3 березня 1836 року на побудову будівель лікарні було асигновано із капіталів міст: Білопілля - 40 тис. руб., Недригайлова - 25 тис. руб., Краснокутська - 25 тис. руб., Лебедина -10 тис. руб. і Сум -17535 тис. руб. 69 і 1/2 коп. Всього 117,535 тис. руб. 69 та 1/2 коп. асигнаціями, що відповідало 33 тис. 581 руб. 62 і 1/2 коп. сріблом. "Попечителем" окружної лікарні був Ф.Ф. Вейсе.

З нашим містом пов'язаний початок лікарської практики дійсного члена Академії медичних наук СРСР, заслуженого діяча науки, професора Сергія Романовича Миротворцева. З 1900-го року дгіпя тісно пов'язала його з нашим містом. Тому, що його батька призначили директором Охтирської чоловічої гімназії (нині гімназія ім. Антоненка-Давидовича). Ще зі студентських часів Миротворцев займається наукою, за що удостоєний двох золотих медалей університету, після закінчення якого у 1903 році почав працювати у Обухівській лікарні.

У січні 1904 року перебуваючи у Охтирці на гостинах у батьків дізнався про те, що у лікарні помирає породілля. Молодий лікар йде на ризик і в умовах повітової лікарні виконує унікальну операцію - кесаревий розтин, врятовуючи життя дитині й матері. Приблизно через чверть століття, приїхавши до батьків у Охтирку Сергій Романович зустрівся зі своєю пацієнткою і її уже дорослою донькою.

У 1905-1907 роках земський технік Г.В. Корнільєв перебудовує охтирську лікарню та разом із лікарем СЕ. Корженевським проектує будівлю "Заразного барака" (нині інфекційне відділення) та займається благоустроєм території лікарні.

На початку 60-х років XX століття на правій стороні провулку будується гінекологічно-пологове відділення. На той час це був красивий із двома балконами двоповерховий будинок.

Провулок Лікарняний до цього часу мав забудованою тільки одну - ліву сторону і нумерацію була підряд (1, 2, 3, 4 і т.д.). а починаючи із 1961 року, як на всіх вулицях міста з'явилися парні та непарні номери.

Багато що змінилося за цей час, але будівлі колишньої Охтирської "лечебницьі" і досі виконують притаманну їм функцію.