16 жовтня на стіні будинку №97 по вул. Київська, де у Охтирці жила родина Саліп - Сергій, Ольга та їхні сини-близнюки Дмитрик і Ігорчик, відкрито меморіальну дошку на честь загиблого героя.

Сергій Дмитрович Саліпа народився в 1986 році в м.Старокостянтинів. Після закінчення 9-го класу вступив до Кам'янець-Подільського інженерного ліцею Збройних Сил України (ЗСУ). Далі навчався в Кам'янець-подільському військовому інституті. По завершенню вишу направлений на службу у Охтирку, до в/ч А-0563. Із грудня 2009 року по червень 2010 року служив у миротворчій місії ООН у Ліберії на посаді перекладача групи планування застосування авіації 56-го окремого вертолітного загону. 9 квітня 2010 року був нагороджений медаллю ООН за бездоганну службу, як військовослужбовець Місії ООН в Ліберії. 25 травня 2011 року нагороджений пам'ятним нагрудним знаком МО України "Воїн-миротворець".

В зоні АТО командував ротою забезпечення руху інженерного батальйону 91 окремого полку оперативного забезпечення ЗСУ.  14 липня  2014 року поблизу с.Дмитрівка Донецької області, виконуючи функції керівника групи, пішов на пошуки останків сапера 72-ої механізованої бригади, до якої був прикомандированим. Підірвався на радіокерованому фугасі.

Указом Президента України №651/2014 від 14 серпня 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також посмертно Сергію Саліпі присвоєно звання Почесного громадянина Старокостянтинівського району та міст Хмельницький і Охтирка. 

16 жовтня о 11:00 на стіні будинку №97 по вул. Київська, де у Охтирці жила родина Саліп - Сергій, Ольга та їхні сини-близнюки Дмитрик і Ігорчик, відкривалася меморіальна дошка на честь загиблого героя.

На захід зібралося близько 100 чоловік. Прибула вдова Сергія Саліпи, яка після трагедії виїхала разом з дітьми, за межі міста. Відкривати меморіальну дошку запрошували й батьків Сергія, але вони у зв'язку зі станом здоров'я приїхати не змогли.

Урочистий захід почався з виступу міського голови Ігоря Алєксєєва. Виступали товариші по службі, командир Охтирського гарнізону полковник Денис Дикий, депутат міськради Тетяна Макарова. У промовах усі відзначали, що пам'ять про Сергія зберігається, насамперед, завдяки простим охтирчанам, активістам. Наприкінці заходу дуже емоційно виконала пісню Катерина Макаренко. Також був зачитаний вірш, який написав до сьогоднішньої події автор гімну Охтирки Анатолій Литовченко. Сам поет також був присутній на заході.

Ольга Саліпа у своїй промові подякувала охтирчанам за те, що пам'ятають Сергія та допомагають зберігати пам'ять про нього. А також сказала спасибі усім, хто допомагав та допомагає родині до сьогодні - словом і ділом. Незважаючи на те, що ніхто про себе не нагадує, не просить допомоги, вона завжди відчувається.

Після завершення урочистостей Ольга поспілкувалася з колегами-журналістами. Розповіла про життя та плани. Їй дуже хотілося б приїхати в Охтирку з синами. Але поки немає часу, бо сама вона більш мобільна, а з синами потрібно зупинятися хоча б на декілька днів.

Андрій Міхєєв