У четвер 20 квітня соцмережі принесли новину, що у Карпилівці поховано солдата. «Біда прийшла і в Охтирський район село Карпилівка, всі жителі проводжали в останню путь юнака, Захисника Вітчизни, добровольця -Деркача Юрія Олексійовича. Він пішов із життя у розквіті сил та мрій. Ворожа куля зустріла його у с. Водяне. Йому було лише 19. Зі словами жалоби виступив Голова Карпилівської сільської ради Вельбой В.В.»
Спроба перевірити інформацію на офіційних сайтах райдержадміністрації, райради і облдержадміністрації нічого не дала. Головні сторінки згаданих ресурсів були заповнені будь-чим, тільки не повідомленнями про загибель солдата і вшанування його пам'яті.
На сумнівне щастя користувача на сайтах досяжні номери телефонів, за якими, потенційно, можна розпитати - що сталося.
На справді ж, це гра в... обламайся... Навіщо установам телефони, якщо на тому боці дроту нікого немає. Або службовці, які здіймають рурку, все одно нічого не знають!!!. Набираєш номери один по одному, чуєш: бадьорі, наполохані, мляві або у повному ауті голоси, що відсилають тебе подалі по чиновницькому ланцюжку, або ж запевняють: запишуть - хто і навіщо телефонує і передадуть.... По суті питання - 0. Великий, красномовний нуль.
А суть питання полягає в тому, що через тиждень після загибелі солдата, ніхто про це не знає і навіть не переймається тим, що нічого не знає.
З усіх опитаних по телефону в курсі справи лише одна людина - Олександр Брень, та й той не може сказати напевно, чому інформація не набула поширення на офіційних сайтах. У всякому разі, за його словами, до районки «Прапор перемоги» повідомлення про втрату надійшло.
Отже, за словами Олександра Бреня, загинув Юрій Деркач. Народився солдат 21.11.1997 року в с. Гусарщина Охтирського району, загинув 13.04.2017 у Водяному Волноваського району. Служив по контракту у 36-й окремій бригаді морської піхоти. У шлюбі не був, дітей не мав.
Спочивай, хлопче, з миром... Не одне серце защемить від непоправної втрати, а материне - не загоїться повік.
Не знаю, чи передала секретарка голові РДА моє питання: чому так сталося? Чому так сталося, що загибель солдата замовчали? Не зі злого умислу, правда ж? Паски пекли, а потім розгівлялися?
Анна Протасова
|
�����������
Витрати на поховання здійснено ПСП «Комишанським, керівник якого, Володимир Іванович Зубко, невагаючись відкликнувся на пропозицію голови райдержадмініст рації. Охтирською районною державною адміністрацією ініційовано перед районною радою питання при виплату матеріальної допомоги родині загиблого Юрія.
З повагою.
На офіційних сайтах органів влади висвітлюється тільки офіційна інформація, яка підтверджена офіційними джерелами (на то він (сайт) і є офіційним!!!!).
Отакий коментар, могла б отримати автор статті, якщо б звернулася до відповідальних осіб райдержадмініст рації за коментарями. А не поспілкувавшись по телефону з секретарем приймальні робити (на нашу думку) висновок про «чиновницьку недбалість та байдужість». (Якщо, в автора коментованої статті, є конкретна інформація про те, що конкретні посадові особи Охтирської РДА, відмовили автору в наданні конкретної інформації? Просимо надати таку інформацію до керівництва адміністрації!! !!!) Охтирська РДА не проти об’єктивної та неупередженої критики, ми готові вислухати пропозиції та зауваження та працювати над їх виправленнями.
Співчуваємо близьким та рідним Юрія, вічна йому пам’ять.
Відносно даної статті, маємо зазначити:
Юрій проходив військову службу за контрактом в 36-й окремій бригаді морської піхоти.
Офіційних документів, які б містили інформацію про те, що військовослужбо вець загинув в зоні АТО під час виконання бойового завдання до РДА не надходило.
За повідомленням військового комісаріату наразі за місцем служби загиблого проводиться перевірка, за фактом його смерті військовою прокуратурою відкрито провадження, тривають слідчі дії, які повинні дати відповіді на трагічні обставини.