(відкритий лист до В.А.Кравченко, керівника освітянської галузі району)

Я прожила уже життя. Дивитись людям в очі не соромно - ні перед ким не гнулась, не "перефарбовувалась", не "плазувала", маю свою честь і гідність. Через це, думаю, маю моральне право висловити своє бачення того, що відбувалось в Груні до виборів і відбувається зараз - після виборів.

Якщо коротко, то все те, що ви витворяли під час виборів в Груні інакше, як повний "беспредел" не назвеш. І ви знаєте, ви свого досягли - ви так "достали" грунян, що люди голосували не так проти Януковича, як проти вас особисто! Бо ви не умієте агітувати, так як ми, соціалісти, нашоукраїнці. Ми не бігали з журналами, не лякали людей, не заставляли підписуватись за кого голосувати, не заставляли керівників села купувати бензин і їхати в інші села з відкріпними талонами. А тепер ви така свята, майже помаранчева.

Ви розділили працівників шкіл на два ворогуючих табори, і ці "табори" існують досі. Ви старались, як ніхто. А чого ви, не маючи по закону права, як службовець і керівник з 8 ранку до 12 ночі несли "вахту" всі два тури! Хто вас просив? Якби ви була чесна, порядна, обізнана з виборчими законами то ніколи б не посміли порушити ці закони. Називаючи інших "людцями" не забувайте подивитись і на себе з боку!

Результат наяву, люди стали стіною за свій вибір і право на правду, за скривджених вами людей, яких ви убирали з комісії, погрожували, вимагали показувати керівникам і директорам шкіл за кого поставив +, хотіли організувати "карусель", але це вам не вдалось, бо ми всі разом не дали, не допустили цього зробити, бо нас було багато. Ви хоч зараз це зрозуміли?

Ці "брудні" вибори, які я пережила, показали і в районі, і в селі - хто є хто! І хоч ви тепер стараєтесь "відбілить" своїх сподвижників, таких як Зарезова Л.І. - директор школи-інтернат, яка агітувала, заставляла, лякала (до речі і зараз "лякає" своїх підлеглих). А я ж просила, Людмило Іванівно, після першого туру, не заставляй, не пригинай, не лякай - не послухала.

Таке ж і з комп'ютерним класом УПК.  Не Федоренко не допускала Коляду в клас, а ви. І після цього ви шукаєте ще якихось "блошок" в Коляди. А на себе подивіться. Ви ж прекрасно все про себе знаєте, як же вам не соромно! Щодо Коляди Олександра Вікторовича - запевняю вас, що вам дуже, дуже далеко до нього.

Мене і мого сина вчила ще його мати - Галина Петрівна. Всі кращі якості - порядність, розум, працьовитість, готовність прийти в тяжкий час на допомогу будь-кому, прекрасний господар вдома, прекрасний сім'янин, вдячний син. Матері є чим пишатися. А вчитель - то від Бога. Кращого директора в школі годі й бажати - через що і комп'ютерний клас в Груні перший з'явився, бо Коляда знає комп'ютер, як свою авторучку. Цінити б таку людину, сприяти йому, допомагати. Ми прекрасно знаємо, що він не гониться ні за якими "портфелями". Пропонували ми йому не раз стати головою сільради - не хоче, бо як-небудь робити не вміє, з директорства пішов сам, здоров'я підводить, - за ним жалкують всі батьки.
В яке становище ви поставили директорів шкіл? Правда, знаємо, що під тим пасквілем не підписався ні В'язівський директор, ні Комишанський, Сонечнянский. Я даю гарантію, що основна маса директорів не знала і не читала, за що підписується. Уже декілька з них мені телефонували (така моя доля) і казали, як все було насправді, що текст був давно заготовлений. Була скликана нарада директорів, на якій виступила Потапенко Зоя Євдокимівна, яка ініціювала написання листа на ваш захист.

Тепер же директорам шкіл ой як незручно бачитись з Колядою. Можна їм тільки поспівчувати, але хто ж їм винен, що піддались тиску. Я думаю, що вам краще подати заяву і піти з роботи самостійно, чим ждати, коли вас "підуть", бо ви погано знаєте грунян, якщо думаєте, що все якось пройде, устаткується. Ні, цього не буде!

Г.І. Болдесова,
голова осередку соціалістичної партії, депутат сільської ради с. Грунь,
ветеран  праці