У раніше судимого 22-річного Олега (імена змінені з етичних міркувань - Ред.) ніяк не виходило знайти роботу в своєму селі. І він вирішив спробувати щастя у місті, а саме на місцевому м'ясокомбінаті. Там його пообіцяли працевлаштувати, тож прийти потрібно було наступного дня, щоб вирішити всі питання.

Часу до прибуття автобуса до рідного се­ла залишалося багато, і його треба бу­ло якось "убити". Тож Олег був дуже ра­дий, коли зустрів своїх друзів та ще й з пивом. За розмовами і пляшечкою "холодненького" якось непомітно промайнув день, останній автобус уже був далеченько, коли молодик почав збиратися додому. Тепер Олегу поспішати було нікуди і він продовжив відпочивати з другом, який щедро пригощав останнього. Коли закінчилися напої, друзі пішли до двору одного з багатоповерхових будинків. Там, на спортмайданчику, спокійно гралися хлопчаки. У одного з них Олег помітив гарненький телефон "Соні-Еріксон". Добре роз­бираючись в телефонах, він відразу впізнав мо­дель і вирішив ним заволодіти. Миттєво у голові промайнула ідея. Олег попросив у хлопця теле­фон під приводом перевірити його, чи не краде­ний останній. Нічого не підозрюючи, Іван дав свій сотовий. Набравши певну комбінацію цифр Олег з'ясував, що телефон дійсно крадений, про що і повідомив хлопця. А потім ще й почав ляка­ти, що за куплений викрадений телефон його ма­тері загрожує в'язниця.

Іван все-таки хотів довести, що на законних підставах володіє річчю, тому швидко побіг додо­му, де зберігалися всі документи на покупку. "Та не хвилюйся ти так! У мене є знайомий адвокат, який в момент вирішить твою проблему, - мовив Олег хлопцеві, коли той приніс коробку з усіма комплектуючими. - До речі, він тут недалеко жи­ве." Тож троє хлопчаків разом з Олегом вируши­ли до будинку, де нібито проживає юрист. Та зайві свідки молодику були не потрібні і він нака­зав друзям Івана не йти далі за ними. Тим часом Олег завів юнака у двір будинку, де повинен бути "сквозний" прохід. Але як виявилося, йому потрібно було зайти з іншої сторони будинку. Тож він наказав хлопцеві чекати його на лавочці, а сам хутко попрямував у бік центра міста. Добре, що хлопець не чекав повернення Олега, а зрозумів, що його просто ошукали. Разом з переляканою матір'ю, яка вже о такій пізній го­дині почала шукати сина, вони попрямували до міліції. Не гаючи ні хвилини, слідчо-оперативна група розпочала роботу по встановленню особи злочинця. Звичайно, потерпілий 13-річний хлоп­чак не знав зловмисника. Але завдяки інфор­мації, яку надали друзі Івана, вдалося вийти на товариша, який того вечора був з Олегом. А відтак ниточки привели і до самого злочинця. По "гарячих" слідах, буквально протягом трьох го­дин, оперативники знайшли молодика, який, не очікуючи сюрпризу, сидів на лавочці у дворі ба­гатоповерхівки, розглядаючи блискучий теле­фон.

Наразі стосовно Олега порушено кримінальну справу за ст. 190 ч. 2 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно (на його совісті ще й крадіжка грошей). Ведеться слідство.

Наталія Середа, сектор зв'язків з громадськістю Охтирського МВ