Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Гостини у великій родині
Гостини у великій родині Печать
Автор Газета "Город А"   
03.07.2011 г.

Напередодні Дня Кон­ституції з благодійним концертом до Чернеччинського стаціонарно­го відділення при­старілих завітав жіно­чий фольклорний ан­самбль української пісні "Берегиня" з Качанівки.

Переступивши поріг закладу, одразу помічаєш, як тут все зроблено до ладу, по-до­машньому затишно, багато вазонів з квітами. Словом, відчувається рука справжньої господині. Зго­дом назустріч гостям вийшла миловидна гарна жіночка. Це була господиня Лідія Іванівна Шаповал зі своїми підопічни­ми. За мить гостей обступили цікаві бабусі, а ще через хви­лину йшла дружня розмова, кожному хотілось розповісти про щось своє, особисте. Ба­бусі були по-домашньому одягнені, охайні, чистенькі.

Таке відчуття, наче ти потра­пив у велику дружню родину. Дивишся на їхні грубуваті ру­ки і обвітренні обличчя, вицвілівші очі, у котрих стільки тепла. Мимоволі ро­зумієш, чому Лідія Іванівна з такою любов'ю розповідає про кожну з цих бабусь.

Згодом усіх запросили до великої кімнати, старенькі почали займати свої місця, щоб якомога зручніше сісти. На початку до всіх присутніх звернулась бібліотекар Чернеччинської бібліотеки Наталія Андріївна Лахман. Вона зачитала невеличку доповідь щодо прав людини. Потім з найкращими побажаннями до присутніх звернулася Наталія Вікторівна Надточій, завідувачка клубу с. Качанівка.

Після привітань розпочав­ся концерт, одна за одною лу­нали пісні, це були пісні їхньої молодості, їх минулого життя.

Особливо вразила при­сутніх пісня "Мати", котру з великою любов'ю виконала Тамара Черниш, гарні вірші прочитали Надія Котляревсь­ка, Наталія Надточій. І знову лунали пісні. По закінченні концерту старенькі щиро дя­кували за те, що про них не забувають, піклуються.

Швидко промайнув час, настала пора прощатись, та нікому не хотілося залишати цей гостинний дім, цю велику родину.

Як боляче, що ми живемо і не помічаємо поруч з нами тих стареньких, котрим так хочеться іноді почути тепле слово і відчути хоч маленьку турботу про них.

Яке велике серце мають ті жіночки, котрі працюють у то­му закладі. Тож дай їм, Боже, здоров'я міцного на довгі ро­ки.

А ще хочеться, щоб кожен з нас хоч на мить згадав про цих стареньких і прийшов та провідав, просто так, адже ніхто на знає, що чекає нас, якою буде колись і наша старість. Подумайте про це...

Валентина Лебідь, с. Качанівка

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg