Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Час і досі не загоїв рану...
Час і досі не загоїв рану... Печать
Автор Газета "Город А"   
02.03.2011 г.

Кажуть, що час - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто вертає всіх на­зад.

Щороку 15 лютого ми вшано­вуємо пам'ять про тих, хто поліг в гарячих точках національних війн. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, а свя­то вірячи, що виконують свій інтер­національний обов'язок: Куба, В'єтнам, Камбоджа, Єгипет, Сірія, Угор­щина, Афганістан та інші. Святкуючи пе­ремогу у Великій Вітчизняній війні 65 років тому, прадіди думали, що та війна остання. Вони не знали, що їх дітей та онуків теж на­зиватимуть вете­ранами.

Пошуковий загін "Пам'ять", який діє вже більше 10 років, за сприяння де­путата міської ра­ди, голови ор­ганізації вете­ранів війни і військової служ­би "Маю честь" Л.С. Могилка, ко­мандування в/ч А-0563 та Охтирського міського голови провели урок мужності для учнів ЗОШ 1-2 ст. №7 під назвою: "Цей одвічний біль війни". 18 лютого о 15 годині прибули запрошені ветерани організації "Маю честь" та військово­службовці 91-го інженерного полку до школи. Юні пошуковці радо зустріли їх та запросили до спілкування.

Під звуки Марша Авіації юні бійці зайшли до зали і зайняли свої місця за "польовим" столом. Справжні воєнні прапори, одяг, ветерани з нагородами. Все це водночас відтворило ситуацію подій далеких радянських часів.

Цікаво було почути спогади майора у відставці, ракетника, учасника операції "Анадирь" Генадія Максимовича Борятинського: "Завдання наших частин по­лягало в тому, щоб, після розміщення на Кубі, бути готовими за бойовим на­казом із Москви завдати ракетних ударів по обє'ктам США. Для цього пла­нувалося розмістити на острові три пол­ки, озброєні ракетами середньої даль­ності Р-12 (це 24 пускові установки) і два полки з ракетами Р-14 (16 пуско­вих установок). Крім того, планувалася дислокація мотострілкових полків з метою бойового прикриття, які б мали зону бойових дій шириною до 200 км і глибиною 30-150 км. Частини Військо­во-Повітряних Сил разом із частинами Військово-Морського Флоту та Сухопут­ними військами мали знищувати бой­ові кораблі і десанти СІНА, блокувати мінами базу СІНА на Кубі, вести розвідку".

Учні вперше мали змогу доторкнути­ся до далеких подій 1962 року, конфлікту, відомому всьому світу під на­звою "Карибська криза".

Підполковник у відставці, командир авіаескадрілії, учасник бойових дій в Афганістані Петро Олексійович Бринджала розповів про героїчну і трагічну війну, яка тривала вдвічі довше, ніж Ве­лика Вітчизняна війна, у якій загинуло 15 тисяч радянських воїнів, серед яких не повернулися до рідних домівок 3360 українців, 3560 стали інвалідами, а 80 бійців пропали безвісти.

27 грудня 1979 року війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму. Спочатку вони розташовувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом посту­пово втянулися в бойові дії по всій те­риторії Афганістану. І невже можна за­бути оту згорьовану неньку, оту ранню сивину, оті виплакані сльози над "цинковими" хлопчаками, яких у Союз при­возив "чорний тюльпан". 15 лютого 1989 року останній наш солдат був ви­ведений за межі республіки Аф­ганістан. Цей день і є закінченням аф­ганської війни для радянських людей. Закрилася остання сторінка героїчного І драматичного літопису. Перестали йти похоронки з Кандагара і Гардеса, Джелалабада і Кабула. Хто тепер зможе да­ти оцінку такій "неправильній" війні?

Наші охтирчани, воїни-сапери 91-го інженерного полку також успішно бра­ли участь у миротворчих місіях ООН в країнах: Іраку, Лівані, Анголі, С'єра-Леоне та Інших. Старший лейтенант Сергій Дмитрович Салипа, учасник миротвор­чих місій у Ліберії, розповів учням про бойові завдання, про те, як і чому по­трапив він до цієї країни і з якими вра­женнями повернувся додому Старшина

Роман Іванович Запорожченко повідо­мив про перебування в Іраку, чим там займався та поділився своїми вражен­нями про країну.

Всі присутні схилили голови перед світлою пам'яттю тих, хто залишився вічно молодим. Метроном у повній тиші відлічив хвилину мовчання...

Заступник начальника Охтирського гарнізону з виховної роботи підполковник Ю.М. Скорик привітав всіх ветеранів з Днем Захисника Вітчизни та нагородив за високий рівень військово-патріотичного виховання ко­лектив школи грамотою начальника гарнізону, а голова організації ветеранів "Маю честь" Л.С. Могилко, приєднавшись до привітань, від імені голови Всеукраїнської Спілки учасників війни нагородив почесною грамотою пошуковий загін "Пам'ять та ТРК "Пуль­сар", а також пам'ятним знаком ВСУС "50 років ВСУС" керівника пошукового газону "Пам'ять" А.Ю. Чернишкіна та кореспондента ТРК "Пульсар" О.В. Куліша Підсумки уроку мужності підве­ла перший заступник міського голови В.М. Устинова, яка побажала всім спо­кою, злагоди та добробуту у великому домі, який зветься Україна.

Анатолій Чернишкін, керівник пошукового загону "Пам'ять"

 

����������� 

 
#2 911 07.03.2011 14:38
Леонид Степанович(Моги лке), а на каких таких фронтах ты войну воевал, что от имени участников войны награждения награждаешь!!! За развал городской ветеранской организации ветеранов ВОИНСКОЙ СЛУЖБЫ и ее дробление на три - ганьба тебе и всеобщее порицание!
 
 
+1 #1 driller 03.03.2011 17:01
27 грудня 1979 року війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністично го режиму.***Пан Чернышкин,не обманывайте детей.Вошли туда для ликвидации Амина(чувак типа Сталина)и как это не смешно по его же просьбе .Не знал дурышка,что его предадут.Военные советники, находящиеся там, были против.В общем это спецоперация КГБ превратившаяся в войну.
 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg