Громадянин К. прожив своє життя на Західній Україні. Мав дві вищих освіти. Був інженером-будівельни-ком. Вийшов на пенсію. Однак на батьківщині, а родом він був з с. Підлозіївка Охтирського району, тривалий час не з'являвся. Приїхав тільки, коли настав час проводити матусю в останню дорогу.

Будинок, який діставсь у спадщину, став місцем його нового життя. Однак життя нове не склалося. Більшість часу він займався тим, що збирав порожні пляшки. Прикладався до оковитої. Хоча з ким чолов'яга випивав, сусідам було невідомо. Жив чоловік замкнуто. З ранку від нього був стійкий запах перегару.

Днями він пропадав з дому. І лише ввечері, а інколи навіть серед ночі, з садиби чувся звук коління дровець. Навіть зустрівшись на вулиці обличчя в обличчя, гр. К. не вітався. Односельці пов'язують це з тим, що чоловік став відвідувати одну з релігійних сект.

Бувало, що бачили гр. К. на футбольних матчах "Нафтовика". Ось і все, що було відомо.

Хата прийшла в запустіння. Всередині все було шкереберть, наче в оселі ніхто не хазяйнує. Жив гр. К. самотньо, не рахуючи маленьке кошенятко, яке пенсіонер пригрів.

Недільний ранок став останнім в житті і чоловіка і його чотирилапого друга.

Що призвело до цього? В першу, чергу байдужість до життя, до своєї безпеки.

Півкімнати займали пляшки з-під алкогольних напоїв. На підлозі недопалки. Електромережа уявляла собою ілюстрацію до правил пожежної безпеки - як не можна робити. Дроти заважали зайти в кімнату, наче павутиння. Хоча рахунок за спожиту електроенергію міг здивувати будь-кого. Всього на три гривні спалив світла господар. Якщо взяти до уваги його нічний спосіб життя -це само по собі дуже підозріло.

Піч в оселі топилася справно, а от ремонтувалась вона, мабуть, останній раз за часів СРСР

Лихо не могло оминути таку оселю. Це було тільки питання часу.

Рано-вранці сусід з садиби напроти вийшов запалити цигарку. На дворі світало. Дідусь побачив в'ялий димок, який йшов з під даху житлового будинку непутящого й одразу зрозумів - біда!

Пожежні підрозділи неслися, розрізаючи тишу стогоном сирен. Знають вогнеборці не по чуткам, що ранкова пожежа - це передвісник людської трагедії, Бо вогонь тривалий час розвивається безконтрольно. Людина вдихає продукти згоряння, небезпечні для життя, але прокинутись не може. Це стосується навіть, якщо людина лягала спати тверезою. Якщо ж увечері перекинув не одну чарку -шансів на порятунок взагалі немає.

Будинок в Підлозіївці був сповнений димом по вінця. Нестача кисню не дозволила розігратися полум'ю. Однак живими пожежа не лишила ані власника, ані кошенятко...

Андрій Міхеєв