В центрі нашого міста по сусідству з мерією та міськрайонним судом височіє триповерхова споруда Охтирського районного Будинку культури. Це пям'ятка архітектури, яка має свою історію.

На початку 90-х років XIX ст. в нашому місті діяло товариство по влаштуванню народних читань і бібліотеки-читальні. Саме в цьому товаристві вперше виникла думка про створення свого Народного дому.

Багато перепон було на шляху будівництва Народного дому. То збиралися кошти, то справа знову завмирала.

На початку 1911 року план будівництва Народного дому був затверджений. Після цього було створено комітет, який очолив М.Ососков, на той час голова Земської Управи. Звели стіни, а потім будівництво припинилося, із-за браку коштів.

З метою додаткового асигнування комітет почав порушувати питання перед урядом, губернським комітетом тверезості, а також перед Земськими зборами. Та скрізь мав відмову. Відгукнулись на прохання комітету мешканці міста. В короткий термін вони зробили пожертвування.

На 53-ому Черговому Земському зібранні «Строительньш комитет имел честь доложить собранию, что закончен-ньш в настоящее время постройкой народний дом со всеми приспособлениями обошелся в 133193 р. 60 кап.»

1 жовтня 1914 р. Народний дім урочисто освячено і відкрито.

Автор будівлі інженер-будівельник залізничних доріг Яковлєв Василь Григорович. У 1914-1915 р.р. сім'я Яковлєва проживала в Охтирці, де Василь Григорович спроектував та здійснив керівництво спорудженням двох будинків по вулиці Жовтневій (електростанція та Народний дім).

Поступово Народний дім набував ролі політичного і культурного центру міста. З 1922 року він називався «Сільбудом», при якому створено хорову капеллу, драматичний колектив. А з 1932 року і до цього часу це районний Будинок культури.

РБК завжди збирав аматорів народного мистецтва, був і є центром культурного життя. Будучи районним Будинком культури, фактично обслуговує і район, і місто. Скільки дітей навчалося і навчається мистецтву танцю й співу, драматичному мистецтву! Сюди поспішає і молодь, і літні люди. У багатьох з них все життя пов'язане з Будинком культури. Гордістю культурно-мистецької Охтирщини є такі колективи РБК, як молодіжний театр «Чудаки», зразкові ансамблі «Мальви» та «Флеш». Щоразу чекають глядачі виступу академічного хору, ансамблю пісні й танцю «Горлиця», «Охтирського родославу». Тут збираються і самодіяльні композитори, і поети, учасники літературно-мистецького об'єднання «Заспів» і літературно-музичного салону «Сонет». Продовжуються традиції Якова Мантюренка, Ольги Рєзникової.

Недивлячись на важкий для культури час люди залюбки йдуть на репетиції, виїздять з концертами до жителів сіл.

В цьому році Охтирський РБК зайняв 1 місце в обласному огляді-конкурсі районних Будинків культури. Все це завдяки щоденній праці творчих людей, яких збирає РБК.

Кожна будівля, а тим більше пам'ятка архітектури, потребує ретельного і регулярного догляду. Вже кілька років 3-й поверх Будинку культури, де займаються танцювальні колективи, не придатний для репетицій. Від надмірних навантажень в стінах з'явилися тріщини, що доходять до 1-го поверху. В аварійному стані і стеля танцювального класу.

З вересня нинішнього року танцюристи змушені перенести свої заняття на сцену, що теж не є виходом із ситуації. Адже й іншим колективам сцена потрібна для репетицій, зокрема, театральним, де для постановки повноцінної вистави потрібен не один місяць напруженої роботи.

До того ж у не менш критичному стані перебуває й підлога сцени РБК - перегнивають дошки. Каблуки артистів, особливо танцюристів, застряють у дірках.

Століття тому знаходилися небайдужі люди, меценати, які дбали про культурно-просвітницькі цілі. Прості охтирчани збирали кошти для побудови Народного дому, бо рівень нації вимірюється не кубометрами газу, не кількістю автомобілів, а духовністю народу. Невже ми за нескінченний дебатами та виборчими перегонами, за відкриттям нових торгівельних центрів забули про призначення людини: творити! Творити прекрасне, творити добро, проявляти себе в творчості.

Невже так важко знайти 7 куб.м спеціально підготовленої дошки, щоб покрити сцену РБК, площею 100 кв.м. Адже саме тут проходять всі найважливіші заходи району і міста: концерти, вистави, презентації, конференції, наради та збори багатьох, якщо не всіх організацій і установ міста. Власне, це єдина сцена в місті, така, яка вона повинна бути.

Керівництву району надсилалися листи про реальний стан справ у РБК, але вони залишилися без відповіді.

Чому зволікає комісія, яка повинна обстежити технічний стан будівлі? Чому не говорять своє слово архітектори? Чи може краще продати приміщення, як це сталося з Палацом культури «Нафтопроммашу»? Хоча можна було зробити не торгівельний центр, а культурно-спортивний центр для молоді.

Якщо ми не змінемо стан справ, то втратимо не лише архітектурний пам'ятник, а й центр культури і духовності нашого краю. А це вже буде злочин перед дітьми, нашими нащадками. Щоб не сталося так, як у свій час з церквами. Зруйнували, занедбали. .. А нині відновлюємо.

Не хотілося б, аби пам'ятник архітектури став пам'ятником людської байдужості і недбалості.

Віра Голуб