Коли помирають школи... |
Автор Админ | |
15.09.2020 г. | |
Почався новий навчальний рік в охтирських школах. Та не у всіх. Стоять бідні й нещасні, похнюплені і забуті школи №№ 7 і 10. І тим, хто там навчався, викладав, працював боляче на це дивитись. Ці школи до навчального процесу не готові. Вони, взагалі, мертві. 20 років, як померла 10-а школа, і майже 10 років не лунають шкільні дзвоники в 7-й. Нещодавно, саме перед першим дзвоником у школі №7 відбулася зустріч педколективу. Тягне в школу - згадати колег, минуле, школу...
Марущенко Володимир Васильович, директор школи
1985-2001 роки: «Я прийшов у 7-у школу восени 1985-го року. Колектив - чудовий.
Вчителі - майстри своєї справи. Головне, що відчувалася дисципліна як вчителів,
так і учнів. І контакт педколективу з батьками тісно налагоджений.
Мілюшнікова Світлана Федорівна, викладач
української мови та літератури, 1990-і роки: «Я була викладачем впродовж 10
років, і рік - заступником директора. Мої спогади про школу - це дуже гарний і
дружний колектив. Педагогів було чоловік 20. У нас був повноцінний навчальний
процес.
Хоминець Марія Дмитрівна, викладач математики
1979-2001 роки: «Відразу скажу, дуже прикро дивитися на ці руїни. А яка ж гарна
була наша школа! В ті роки в школі навчалося 420-450 учнів. Дружній
педколектив, урочисті лінійки і вечори відпочинку. А які літні табори в нас
були! Все літо у Старій Іванівці збирали полуниці і смородину. Разом з нами і
медсестра Лідія Добробабенко. Яка там краса, які чудові садки були. Так наші
діти загартовувалися влітку. Та і взимку майже не хворіли. Школа була тепла, у
нас було здорове приміщення. Директори за це піклувалися. Добрим словом згадую
Миколу Васильовича Стороженка - і керівник, і викладач, і людина гарна
добросовісна. Всі господарчі споруди були добротні. І територія школи завжди
була в порядку - і садочок був гарний, квітів багато було, а зараз усе
позаростало. Все гарне залишилося в спогадах. Що ж відбувається, коли помирають школи? Перетворюються на «ЛЮКСові» забігайлівки. Як то кажуть, святе місце пустим не буває. Так і тут відбулося. Заповзяті підприємці влаштували на крильці колишньої школи №7 літній майданчик. Поставили столик і дві лавки. І тепер там рай для п'яниць.
«Присажуйтесь...» - люб'язно запросили
завсідники колишніх господарів. Отаке воно друге життя школи.
Старий корпус гімназії втрачає свій статус
головного приміщення. А це ж архітектурно-історична пам'ятка Охтирки. Скільки
знаменитих всесвітньовідомих людей тут навчалось!.. На території гімназії -
планетарій. Колись був унікальний. Нині нещасний. Поки що стоїть, не
розсипався. Валерія Бакуліна Факти Хто причетний до ліквідації сьомої школи Дуже часто люди, скаржачись, вживають слово «влада». Але влада - це не загальне поняття. Влада завжди персоналізована. Інколи варто нагади, хто саме, коли і як керував. Коли йдеться про закриття Охтирської ЗОШ № 7. То це сталося за рішенням Охтирської міської ради шостого скликання, робочу більшість в якій складали «крєпкіє хозяйственнікі» від партії регіонів, а обов'язки міського голови виконував Олександр Цілуйко. Сумською областю керував Юрій Чмирь, а країною відповідно - Янукович. Власне, поставило крапку в існуванні школи рішення від 22.08.2011 № 206 «Про доцільність функціонування Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 7», яке й було проголосовано керівною більшістю. «Визнати недоцільним функціонування Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 7 з 01.09.2011 року та здійснити ліквідацію закладу», - сказано в документі за підписом В.О.Цілуйка. Ліквідаційну комісію за цим же рішенням очолила Ганцева Наталія, на той час головний спеціаліст відділу освіти Охтирської міської ради. Контроль за виконанням цього рішення було покладено на постійну депутатську комісію з питань гуманітарної політики та соціального захисту (К.А.Макаренко).
|