Наприкінці минулого року були прийняті зміни в закони, які збільшили розмір мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень і підвищили штрафи для роботодавців до астрономічного рівня. На сьогоднішній день склалась така ситуація, що за недопуск державного інспектора до перевірки роботодавцям загрожує штраф в 100 мінімальних зарплат або 320 тисяч гривень, а за неоформленого працівника - 30 мінімальних зарплат або 96 тисяч гривень.

-  Найперше, що ми отримали - це масове закриття як «сплячих» підприємців, так і працюючих. Практика показала, що штраф у розмірі 320 тисяч, чи 96 тисяч також, не стримує порушення, а змушує тікати з бізнесу та з країни. Зупинити цей процес можна лише зниженням та впорядкуванням штрафів. Впливати на цей процес потрібно спільними діями роботодавців та працівників, оскільки і одні, і другі опинились в одному човні, - говорить про нові правила та реакцію представників бізнесу голова профспілки підприємців Охтирщини Людмила Васюхно.

Людмила Васюхно:

- Наведемо простий приклад. Нові розміри штрафів, які застосовуються до юридичних осіб та приватних підприємців за порушення законодавства про працю, прив'язані до мінімальної заробітної плати, яка на сьогоднішній день складає 3 200 гривень. А от розміри штрафів, передбачені так званою антикорупційною главою №13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для корупціонерів прив'язали до мінімального неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 17 гривень. А тепер давайте порахуємо: найбільший штраф для корупціонера, чи у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації (стаття 172-6), складе 42 500 гривень. В цей же час, бізнес, який фактично «годує» державу, штрафуватимуть на 320 000 гривень.

Можна робити математичні підрахунки і різні рейтинги, а можна побачити поряд людей, підприємців, які закривають свою діяльність. Я думаю, що це паралельні реальності: одна реальність, коли влада звітує і говорить, що щось зробила, але насправді бізнес того не відчув, а інша реальність - це коли бізнес насправді змушений платити тоді, коли в нього немає коштів. Наприклад, з 1 січня підприємець навіть на загальній системі оподаткування, за відсутності жодного доходу, зобов'язаний платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) 704 гривні. Це ті гроші, яких немає, які треба заробити. Але держава вимагає, і владу не хвилює, є доходи чи немає.

Підприємці гуртуються для вирішення своїх проблем в громадські організації та об'єднання. Саме через звернення таких об'єднань ми пробуємо донести свою позицію до влади. «Підприємці Охтирщини» та інші громадські організації звертаються до спікера парламенту Андрія Парубія, прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, голів парламентських фракцій та груп, депутатів-мажоритарників, місцевих рад. Ми повинні заставити владу прислухатись до підприємців. Коли чиновники діють в розріз з інтересами людей, їм потрібно нагадувати, що вони живуть на кошти платників податків. Тому мають виконувати їх замовлення, а не облаштовувати власне життя коштом тих, хто насправді утримує країну.