Семеро охтирчан здійснили тренувальну поїздку до Карпат. Подорож відбулася в межах туристсько-краєзнавчої роботи ОМЦПО-МАН на зимових канікулах, з 26 грудня по 8 січня.

За добу дісталися на місце... О, як тут гарно: хоч і багато хмар, але гори навколо проглядають навіть через них. 

Вже після першої прогулянки стало зрозуміло, що навчально-тренувальна поїздка - це не просто «відпочинок». Враховуючи моральну, фізичну та технічну підготовку учасників навантаження були поступовими, з постійним збільшенням. Погода давала можливість насолоджуватися гірською красою у безхмарні дні.

Перед сходженням у гори охтирські туристи побували у м. Рахів, відвідали музей екології, Географічний Центр Європи, на Яблунецькому перевалі та одноіменній горі Яблуниця. І все це ще в 2016-му році.

Зустріч нового 2017 року організовували самі для себе, а подарунком для колективу був день відпочинку та ближче до вечора збір спорядження і рюкзаків для походу.

Головною ціллю нашої поїздки були гори, тому о 4.30 2 січня після раннього підйому, під'їхавши на замовленому транспорті 7 км до підніжжя, почали стрімко підійматися угору. 

Краса гір захоплює своєю чарівністю та морозним повітрям (приблизно -15 С). Швидкий набір висоти пішки з рюкзаками по 10-15 кг та ранкові промені  сонця над горами!  За 5 км  і  чотири з половиною години ходи ми змогли підійти майже до Говерлянки (це невелика рівнина біля підніжжя г. Говерла) та, незважаючи на наше бажання, погода зробила свої корективи, а саме, дуже сильний вітер до 50 км/год не дозволив продовжувати сходження.

Вирішили повернутися назад. При дуже гарній видимості краєвиди описати словами непросто: хмари десь під нами, гірські вершини повністю відкриті, хоча дивитися в далечінь та насолоджуватися довго не можна через мороз, який про себе постійно нагадує, та й  до місця ночівлі замість 5 кілометрів уже десь близько 9 гірськими, лісовими стежинами та метровими заметами снігу. 

Місце ночівлі в горах було гарним, незважаючи на невелику прохолоду: - 19 на вулиці. З ранку було дещо прохолодніше, але нас це не засмутило, тож після сніданку ми пішли далі.

Через 7 км були на полонині Головчеська, а ще за 2 км дуже складного підйому,  ми вийшли на вершину г. Петрос (2020 м). Вершина нас зустріла вітром до 30 км/год, але вся наша група була заздалегідь зібрана у зв'язку і тому були впевнені, що всі у безпеці і нікого не здує.  Знову стрімкий спуск і назад до села, але вже при світлі ліхтариків всі 17 км.

Вражень багато, пішки пройшли за 2 дні 42 км гірськими дорогами. В наступні дні: екскурсія в м.Яремче, стежка Довбуша та багато іншого.

Коли їхали додому, потрібно було зробити пересадку у м. Львів, де у вільний час ми  гуляли вулицями міста, милувалися його будинками, церквами та соборами. 

Загалом поїздка була вдалою, всім сподобалося, а попереду - нові заняття та подорожі.

Всі охочі можуть долучитися до наступних мандрівок. Ми відкриті для співпраці та можемо зробити ваше дозвілля цікавим і змістовним.  

Вивчайте навколишній світ, щоб життя не минало марно.

Валентин Сталинський