Гучна відставка |
Автор ГородА | |
03.03.2015 г. | |
20 лютого 2015 року з посади голови Охтирської райдержадміністрації був звільнений С.А.Гавриленко. Нібито підставою для звільнення стала погано проведена мобілізація. Чи дійсно саме мобілізація є головною причиною претензій до очільника району? Про це та інше ми поговорили з Сергієм Анатолійовичем.
– Ви не перший з очільників районів Сумської області, хто був призначений новою владою і вже позбувся крісла? Чому так відбувається?
– Скажу більше: лише п’ятеро з 18 голів районних адміністрацій області, призначених в.о. Президента Турчиновим, на сьогоднішній день залишилися працювати. Троє з них – «перепризначені» новообраним Президентом. Про подальше перебування на посадах ще двох буде визначено найближчим часом. Право підбирати для себе вертикаль виконавчої влади згідно Конституції належить Президенту, і ним він скористався. Відповідно до Закону, всі ми написали заяви на звільнення ще 12 червня – на 64-й день моєї роботи на посаді. Якби не війна на сході нашої держави, формування вертикалі Порошенком вже давно завершилось би. А так, як ви знаєте, «порошенківськиий» очільник області в нас з’явився тільки в середині січня.
– До речі, Указ про Ваше звільнення підписав Президент, але ж подання готувала область. Ви якось згадували в інтерв’ю, що давно знайомі з нинішнім головою обласної державної адміністрації Миколою Клочком. Що ж стало на заваді вашій спільній подальшій діяльності?
– Дійсно, з Миколою Олексійовичем ми знайомі вже 9 років. Разом пройшли Революцію Гідності, місцеві вибори 2006 і 2010 років… Він очолював обласні структури ПОРА-ПРП і «Фронту Змін», я, відповідно, районні. Не скажу, що моє звільнення стало сюрпризом. Мене повідомляли про такі наміри обласного керівництва, але коли це все-таки сталось, осад все ж таки лишився неприємний.
Повторюся, район працював стабільно. Ніяких провалів в роботі чи поганих показників не було. Щодо мобілізації, дійсно, моя робота саме в цьому напрямку визнана незадовільною. Але, для порівняння, 12 з 25 територіальних одиниць області мають ще гірші показники в цьому напрямку. Тому простої відповіді на питання «Чому мене звільнили?» немає. Я б сказав так – ідуть політичні процеси, політичні ігри. Провідними силами ведеться підготовка до місцевих виборів, які відбудуться в жовтні цього року.
– Про те, що під Гавриленком крісло «гойдається», сарафанне радіо розносило вістки, мабуть, від самого призначення. Як Ви думаєте, чому?
– Не тільки я, але й усі посадовці, призначені в березні-квітні минулого року, не могли не враховувати Президентські вибори, що відбулися 25 травня. Тому розуміли, що можливо пропрацюємо на посаді всього 2-3 місяці. В мене вийшло «втриматися» 10 з половиною місяців.
– Поки що достеменно невідомо, хто займе Ваше місце, але охтирчани чомусь вважають, що Вас «підсидів» заступник. До речі, той, якого Ви могли по Закону звільнити, вступаючи у посаду. Не жалкуєте про свої кадрові рішення?
– Дійсно, кілька значних фігур в громадсько-політичному житті Охтирки і району «просувають» на цю посаду Бублика Романа Юрійовича. Вони здобули підтримку на обласному рівні. Щодо його роботи в моїй команді – не жалкую. Він достойно вів свій напрямок роботи, не виявляв особливих політичних амбіцій, розуміючи складність ситуації в державі. Відповідаючи на питання – яким би я хотів бачити наступника, говорю так – місцевим.
– Як Ви оцінюєте кадрову політику Миколи Клочка? Чи вірні, на Ваш погляд, останні звільнення-призначення?
– Видно, що він веде свою кадрову політику, не звертаючи увагу на, скажімо, позицію народних депутатів-мажоритарників. Найбільш показовим була зміна голови Лебединської РДА. Замість Сергія Лук’яненка, якого пов’язують з нардепом Владиславом Бухарєвим, він поставив людину зі своєї політичної сили. Сподіваюся, «зачистка» під політичну силу Блок Петра Порошенка буде не тотальною. Ми ж уже ніби пережили таку політику Партії Регіонів. Під час роботи на керівній посаді не можна не звертати увагу на позицію виробничників. Бо працювати доведеться спільно. Особисто я намагався бути рівновіддаленим від усіх місцевих великих підприємців і вважаю це позитивом.
– Які емоції наразі переживаєте, не хочеться ще поборотися за посаду?
– Відчуття, мабуть, як у збитого птаха на злеті – ще багато чого хотілося зробити. Але я обіцяв раніше і зараз – не буду випадати з активної місцевої політики. Не завершені мною справи буду продовжувати в якості депутата районної ради. Так як буде більше вільного часу, деяким напрямкам роботи приділятиму більше часу, ніж зараз.
– Чи були у Вас по роботі стягнення-заохочення?
– Заохочень не було. А от три догани від попередніх голів адміністрацій-регіоналів, які мені були оголошені з політичних підстав, зараз вважаю як нагороду – відзнаку своєї безкомпромісної позиції.
– Які напрямки в Охтирці були найпроблемнішими?
– Протягом цих десяти місяців ситуація мінялася дуже динамічно. Йшла війна, довелося пережити мобілізацію, похорони загиблих в АТО, вибори Президента і до Верховної Ради. На сьогодні головних проблемних моментів три – чергова хвиля мобілізації, поганий районний бюджет та заплановане скорочення колективу на 20%.
– Яким бачите своє подальше майбутнє?
– У ці дні саме визначаюсь. Але однозначно буду активним в громадсько-політичному житті міста, району, області.
– Яку пораду Ви могли б дати своєму наступнику, окрім «заготуй три конверти…»
– Не рубати з плеча та дослухатися до порад при прийнятті рішень. На всіх напрямках роботи працюють люди, які мають роки, а інколи й десятиліття досвіду. До них можна і треба прислухатися. Тоді і буде гарний результат спільної роботи.
– Враховуючи, що зараз у Вас руки розв’язані, які плани щодо боротьби за виборні посади та ведення громадської діяльності?
– Розглядаю можливість подати свою заявку до складу такого дорадчого органу як обласна громадська рада. Однозначно візьму участь у цьогорічних місцевих виборах. Сподіваюся, виборці довірять мені захищати їх інтереси в представницькому органі самоврядування – районній раді.
– Можливо, є така справа, яку Ви постараєтесь завершити шляхом громадського контролю?
– Для мене є важливим виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму і любові до України. Тому буду активно приділяти увагу шкільному та позашкільному вихованню молоді – звертатиму увагу на такі напрямки роботи як освіта і культура.
– Як Ви вважаєте, чи не стала відсутність управлінського досвіду ціною втрати посади?
– Не в досвіді справа. Просто не очікував такої непорядної поведінки від деяких посадовців. Мені скоро виповниться 35. Це все-таки досить зрілий вік. Якщо подивитись на кадрові призначення в Охтирці на різних напрямках роботи, побачимо моїх однолітків чи навіть молодших. Це і правоохоронці – прокурор, начальник відділу СБУ, начальник міліції і керівники підприємств. Закономірна зміна поколінь – безумовно позитив. Слід довіряти важливі пости більш молодим, навіть попри нестачу управлінського досвіду.
– Наостанок кілька слів про те, що дала Вам ця посада, про людей з якими працювали, мешканців району…
– Досвід неоціненний. Майже всіх керівників району знав і раніше, тепер мав можливість їх побачити в ділі. Люди у нас прекрасні. Навіть у найвіддаленіших селах вони заслуговують на гідне життя. Великі очікування пов’язую з адміністративно-територіальною реформою, яка планується з 01.01.2016 р. Районні й обласні адміністрації будуть ліквідовані, буде змінена система управління на місцях. Вдячний Богу за наданий шанс попрацювати на такій високій посаді. В подальшому набутий досвід сподіваюся використати на благо Охтирщини і України.
А.Молот
|