Для тих, кому не подобається назва провулку ім. Багряного
Автор В. Бакуліна   
13.06.2014 г.

Тиждень тому табличку «провулок ім. Багряного» знову понівечили. Кажуть, що таке відбувається періодично. Чому?

Кому  так муляє ім'я всесвітньовідомого письменника Івана Багряного? Однозначно, тим хто зробив патріота України зрадником СРСР. Хтось дуже хоче повернути провулку колишню назву Біломорський. Я так думаю, що мається на увазі саме Біломорський канал. Бо колись давним-давно той провулок звався Чичаїв, в районі 30-х років його перейменували в Біломорський, а в 1996-ому провулок став ім.Багряного.

Зробимо екскурс в історію. У Вікіпедії маємо таку інформацію  про історію будівництва Біломоркананалу: «Біломорсько-Балтійський канал - штучна водна артерія, що з'єднує Біле море та Онежське озеро. Канал збудовано між 1931 та 33-м роками, у рекордно короткий термін - за 1 рік 9 місяців руками в'язнів ГУЛАГу. Це будівництво було гордістю 1-ї радянської п'ятирічки (1929-1932 р.р.). Будівництво проводилось практично вручну силами політв'язнів, так званих «ворогів народу» -чоловіків, жінок,селян, техніків, інженерів, розкуркулених і тих нещасних злодіїв, що крали колоски. Значну частину «ворогів народу» представляли українці. Там народилась назва «зек» (заключенный каналоармеец). Загальна кількість «зеків»  перевищувала 126 тис. чоловік, але це не були одні й ті самі люди, вони постійно поповнювались, внаслідок великої смертності.Всього за час будівництва було задіяно більше одного мільйона людей., в першу зиму загинуло приблизно 300 тисяч чоловік. Підрозділ ГУЛАГу на каналі називався БелБалтЛаг, який став першим концтабором на теренах великого Радянського Союзу».

Радянська пропаганда подавала досвід будівництва ББК, як перший у світі досвід перековки працею найзакореніліших зрадників і «ворогів народу». До 1961 року Біломорканал носив ім'я Сталіна.

Одним із  «ворогів народу» був наш земляк Іван Багряний.У 1928 році 22-річний юнак написав поему «Скелька». Це і стало причиною його першого арешту в 1932 році. На той час йому 26 років. Після 11 місяців в одиночній камері Івана Багряного відправили на другий кінець Радянського Союзу, в БАМЛАГ.І так впродовж 8-ми років поневірянь, тюрем, знущань, застінків НКВС, 82 дні в камері смертників, вони зробили з нього інваліда. Під час війни письменник емігрував до Німеччини, бо прекрасно розумів, що система його знищить. І НКВС охрестили патріота України зрадником. Всі твори письменника - це засудження тоталітарної радянської системи, червоного фашизму та режиму Сталіна. Дехто вважає, що Сталін себе оправдав.

У світлі останніх подій на Майдані, на Сході, на всій Україні нас намагаються заплутати своєю пропагандою ті, хто не хоче розвитку і незалежності нашої України. Хто сьогодні патріот чи зрадник? Так легко можна все перекрутити. І перекручуванням займаються саме ті, кому це потрібно.

«Народе мій! Нездужий краю мій!

Коли позбудешся тавра століть неволі?

Я чую спів... Я чую гімн рабів...

Я чую, як під гамір тисяч молотків.

У риштуванні весь, спинаєшся до сонця.»

Так починається «Скелька» Івана Багряного, написана у 1928 році. І як перекликається з недавніми подіями на Майдані?

Вам і цього замало? Тоді візьміть та прочитайте «Сад Гетсиманський», і вам стане моторошно від пережитого автором жахіття. А тоді ще прочитайте «Людину, яка біжить над прірвою», «Тигролови», «Огненне коло» і «Марусю Богуславку». Шановні земляки,прочитайте його поеми й прозу, і ви зрозумієте чому Ім'я Іван Багряний так муляє декому очі.

Чи ви ще й досі хочете, щоб ваш провулок називався отим страшним Біломорським?