Відкриті питання |
Автор Газета "Город А" | |
24.03.2014 г. | |
Жорстко критикувати медиків у нашій країні (а особливо в Охтирці) вже давно стало справою звичною, якщо не сказати правилом хорошого юну. Чи є для подібної критики підстави? Мабуть, так: адже, як то кажуть, диму без вогню не буває. Але спробуємо поглянути на ситуацію з іншого боку: очима самих "людей у білих халатах". І для прикладу подивимося на філію відділення загальної практики сімейної медицини Охтирської центральної районної лікарні. Розташована вона в кінці вулиці Києвської, не так далеко від виїзду з міста. Не будемо стверджувати, що у філії є щось надто вже особливе. Навпаки, це скоріше типовий медичний заклад, що власне і є найбільш повчальним моментом. За словами лікарів, філія на сьогодні обслуговує близько 2400 дітей та 8000 дорослих і охоплює не лише мікрорайон Дачний, а й практично повністю вулиці Київську та Червоноармійську і прилеглі до них вулиці та провулки. І скільки ж медиків там працює? Як нам повідомили, загалом 13 чоловік, включаючи лікаря-терапевта Вікторію Матосову та її колег-педіатрів Світлану Більченко і Наталію Пантазієву.Не надто багато для такої кількості потенційних пацієнтів, чи не так? Тож не дивно, що байдики медикам бити точно ніколи. У першій половині робочого дня (з 8-ї до 12-ї години) вони ведуть прийом хворих, обслуговуючи за цей час щоденно щонайменше 50 чоловік. А потім починається"найцікавіше" - робота на дільниці. Причому викликів протягом дня може бути від 2-3 до 9-11, і ходити на них лікарям доводиться на "своїх двох": транспорт за філією не закріплений. "Обслуговуємо ми, - говорять медики, - всіх - від новонароджених немовлят до людей похилого віку". А ще підкреслюють, що хоча чисто теоретично сімейна медицина є,так би мовити, первинною ланкою і в більш складних випадках потрібно звертатися до фахівців з поліклініки, практично лікарі з Дачного своєю кваліфікацією в жодній мірі не поступаються колегам з інших відділень. Тут здатні навіть надати пацієнтам невідкладну допомогу, приміром, знизити жар або "збити" тиск. Яким є рівень матеріально-технічного забезпечення філії? Мабуть, приблизно таким, як і у всієї нашої медицини, тобто, скромним. Що ж до соціально-економічного статусу медиків, то одна з лікарів з тривогою в голосі запитала: "Кажуть, що нам підвищать пенсійний вік? Як же я буду в 55 чи 60 бігати на виклики по багатоповерхівках?!" Для нас це питання теж залишається відкритим. Як і те, коли зарплати медиків та інших бюджетників піднімуться нарешті до "людського" рівня. Адже, погодьтеся,ті, хто відповідає за наше здоров'я, не повинні злидарювати. Віктор Гаман |