У Куземині чекають любителів сільського відпочинку |
Автор Газета "Город А" | |
07.07.2013 г. | |
Ви втомилися від міської метушні? Набридли робота й домашні клопоти? Вам хочеться відпочити не лише тілом, а й душею? Тоді вам неодмінно треба їхати до Куземина, де віднедавна почав розвиватися зелений туризм. Мальовничі пейзажі, прозора, наче сльоза, Ворскла, Скелька, скіфські кургани,віковічні дуби... Будьте певні, вам захочеться повертатися сюди знову і знову.А все тому, що в Куземині - якась особлива енергетика. По це вам скаже кожен, хто хоч раз тут побував. Розвивати зелений туризм у Куземині взялася Людмила Дмитрівна Бублик. Мріяла вона про це давно, утім лише цьогоріч її задуми почали втілюватися у життя. І знайшли підтримку з боку сільського голови, самих куземинців. За освітою Людмила Дмитрівна - педагог. Працює вихователькою в Москві. До Куземина приїздить щоліта. Каже, що втомилася від постійних переїздів. Та й життя в мегаполісі - не для неї. "Вже хочеться спокою, - зізнається Людмила Дмитрівна, - прокинутися вранці, прогулятися садком, вдихаючи аромат щойно скошеної трави, скупатися по обіді у Ворсклі, піти до лісу. Якщо справи підуть угору, залишуся тут, бо дуже люблю Куземин. Є у ньому щось особливе. Для кожного - своє". Взятися за зелений туризм Люд милі Бублик порадили друзі,мовляв, у вас же така мальовнича природа, сам Бог велів цим займатися. І жінка вирішила спробувати. Українські села поступово занепадають, деякі - назавжди зникають з мапи України. Роботи немає, а відтак і перспектив. У пошуках кращого життя молодь їде до міст, працездатне населення, як правило, спивається. Такою є реальна картина. Але так не повинно бути - переконана Людмила Бублик.Зелений туризм - це той напрямок, який дасть людям роботу. Сьогодні, між іншим, мешканці великих міст вже не так завзято рвуться на Мальдіви, Сейшели, до європейських країн. Та й багатьом такий відпочинок просто не по кишені. Тому люди шукають альтернативу. І багато хто робить вибір на користь сільського туризму. Що може бути краще за уікенд у селі? Особливо зараз, коли рясно вродили ягоди (вишні, черешні, абрикоси тощо), достигають груші та яблука, виноград.Треба бути дурнем, щоб не скористатися можливістю поповнити запас вітамінів,дарованих самою природою, смачних та екологічно чистих. Садиба, яку Людмилі Бублик передали в оренду на 10 років,донедавна була у вкрай занедбаному стані. Куди не глянеш - скрізь бур'ян,подекуди у людський зріст. Як та кропива, що на сусідньому подвір'ї. У жахливому стані був і сам будинок - напіврозвалені стіни, вибиті шибки... "Коли я вперше усе це побачила, - згадує Людмила Дмитрівна, - одразу опустилися руки, думала все це полишити. На те Олександр Довгий (сільський голова Куземина - Авт.) сказав: "У жодному разі.Відступати запізно. Якщо вже вирішили розвивати зелений туризм - будемо розвивати".А щоб слова не роз ходилися з ділом, одразу стали до роботи. Олександр Васильович скосив увесь бур'ян, відремонтував та пофарбував паркан. Потім взялися впорядковувати будинок. У цьому нам допомагали місцеві мешканці. Ясна річ, не за дарма. І за якихось чотири тижні садиба по вулиці Реп'яха, 5, стала цілком придатною для життя. Залишилися дрібниці - обладнати літній душ,привезти побутову техніку (телевізор, холодильник). І ми готові приймати перших відвідувачів". Зелений туризм у Куземині Людмила Бублик розвиває власним коштом, бо в наш час знайти потенційного інвестора украй важко. Та й пошуки ці можуть тривати довго. На прибутки одразу зі старту жінка не розраховує. Розуміє,що на перших порах усе зароблене треба буде вкладати у поліпшення побутових умов відпочивальників. Комфорт гостей - понад усе. Переконавшись у серйозності намірів Людмили Бублик, місцева влада запропонувала їй орендувати і сусідню садибу, де упродовж останніх десятиліть ніхто не жив. Жінка погодилася. Тимчасову роботу отримали кілька сільських дівчат, які згодилися допомогти впорядковувати садибу. "Наші села занепадають, - каже сільський голова Куземина Олександр Довгий. - Цьому, серед іншого, сприяє відсутність постійної роботи. Тому я обома руками за зелений туризм, бо це - додаткові робочі місця:кухар, прибиральниця, водій тощо. Плануємо також розвивати сферу побуту. На сьогодні в селі немає ані перукарні, ані швейної майстерні, ані чоботаря. Але згодом ми це виправимо. Через центр зайнятості навчимо людей цим професіям і хай собі працюють. Левову частку населення становлять пенсіонери. їм,погодьтеся, простіше піти до перукарні, що знаходиться на сусідній вулиці,аніж їхати до райцентру". - Як плануєте приваблювати потенційних відпочивальників? -цікавлюся у Олександра Васильовича. У відповідь чую таке: "У нас дуже мальовнича природа. Замкова гора, Скелька, Ворскла. Вже заради цього варто їхати до Куземина. Великі надії покладаємо на перших відвідувачів, які розкажуть про Куземин своїм родичам, друзям". "Цікаво у нас буде не лише дорослим, а й дітям, - додає Людмила Дмитрівна. - Прикро це визнавати, але сучасні діти (не всі, звичайно)вважають, що картопля росте на дереві, а молоко тече з крана. Чому ви смієтеся? Я коли працювала в Москві, чула від дітей і такі версії. Тому якщо родина приїде на відпочинок з дітьми, останнім сумувати буде ніколи. Бо поряд із садибою - ставок, де можна порибалити. У садку можна досхочу поласувати вишнями, яблуками. А у подружжя Піддубних, що мешкають неподалік, побачити, де росте картопля та звідки насправді береться молоко. Анатолій Миколайович та Ганна Іванівна тримають з десяток кіз, а відтак у своєму холодильнику завжди мають натуральне молоко, самі роблять бринзу. Бажаєте подоїти козу? Нема питань". У Куземині частково зберігся будинок княжни. Кажуть,зайшовши до цього будинку, людина виходить зовсім іншою, її життя змінюється на краще. Маючи бажання - можете перевірити правдивість цього твердження. Але будьте обережні - будинок дуже старий, аварійний, уважно дивіться під ноги, щоб не впасти, і не беріть із собою дітей. Це може бути небезпечно. А от на приватну пасіку, точніше матковивідне господарство -можна й усією родиною. Тут розводять бджіл української степової породи. Це одна з кращих порід. Про неї, а також про цілющі властивості меду та прополісу,новітні методики у бджільництві охоче розповість Ратмір Андрійович Єгошин,засновник господарства, яке нині очолює його син Леонід. До речі, почесний пасічник України. Ви навіть можете взяти участь у відкачуванні меду, якщо домовитеся заздалегідь, бо цей процес відбувається не щодня. Ви й досі у кріслі читаєте газету? Мерщій пакуйте валізи і найближчим рейсом - до Куземина. За позитивом. І нехай вашим супутником у дорозі буде гарний настрій! Ігор Івахненко Охтирка - Куземин |