Нам цілком зрозуміла стур­бованість гро­мадськості погіршенням ста­ну річки Ворскли. Мабуть, всі помітили, що в останні деся­тиріччя зменши­лася водність річки, вона міліє, замулюється, за­ростає водяною рослинністю. Це ставить під пи­тання існування Ворскли як по­вноцінної гідроекосистеми.

Зазначимо, що ці проблеми не сьогоднішні, вони накопичувалися поступово, з позамину­лого століття. Адже тоді на Слобожанщині масо­во вирубувалися ліси, деревина йшла на пали­во для численних вино­курень та цукрових за­водів. За рахунок лісів розширювалися сільськогосподарські угіддя. Дуже розорана територія рівнинного лівобережжя Ворскли. Наведемо цитату з Ен­циклопедичного словни­ка Ф.А.Брокгауза та Е.А.Ефрона 1890-1907 рр.: "Река Ворскла не имеет торгового значе­ния;она не судоходная и не сплавная, так как маловодна. Маловодность ее увеличивается за по­следние годы, вследст­вие усиленной вырубки лесов, которые,по-види­мому, достигали громад­ных размеров; отдель­ные представители со­хранившихся колоссов дубов, вязов, кленов указывают на утерянное богатство".

Хтось може подумати, що то було колись, а не тепер. Та слід пам'ятати, що природа має тривалу, інколи уповільнену післядію, і масштабні не­гативні наслідки прояв­ляються,як правило, че­рез значний час.

Пізніше, вже за ра­дянських часів, проводи­лися роботи по осушу­ванню заплавних боліт,створенню численних ставків на притоках Вор­скли, штучних водосхо­вищ на самій річці, а та­кож буріння пластів зем­них порід для видобутку нафти і природного газу, неконтрольований забір води. Отже, порушував­ся водний баланс вели­чезної території, а зна­чить і самої річки. Для прикладу, на численних ставках на притоках Ворскли в критичний літній період випаро­вується і не доходить до річок значна кількість води. Старше покоління пам'ятає на річці Охтир­ка і міські купальні, і чов­нову станцію - де вони? Проте маємо величез­ний ставок,який ос­танніми роками в спекотне літо "цвіте" і гине.

А зміна русел річок? У той же час обміління рік спричиняє зниження рівня ґрунтових вод, а це веде до зменшення за­пасів води у ставках, во­доймах, болотах. Так, буквально за останній десяток років майже ви­сохли унікальні сфагнові болітця - прихисток рос­лин північного поход­ження - на території за­повідного урочища Ли­товський бір. Загалом, на водності Ворскли в той чи інший спосіб відображаються різно­манітні процеси, в тому числі викликані госпо­дарською діяльністю, що відбуваються на великій площі її водозбору (тільки в межах Сумщини - 2970 кв.км.).

Особливий вплив на гідрологічний режим те­риторії мають болота, які займають приблизно 27% площі заплави Вор­скли. Здебільшого це бо­лота низинного типу з переважанням очеретя­ної рослинності. Будучи природними акумулято­рами вологи, вони по­слаблюють весняні по­вені та затримують спад високої води. Значним є вплив боліт і на рівень ґрунтових вод суміжних територій. Водно-болотні угіддя мають незамінне значення для існування біля них водних птахів і ссавців.

Та на болота ще не так давно дивилися просто як на землі непридатні для господарського ви­користання,в решті решт як на помилку при­роди, яку необхідно ви­правити. Здійснювалися масштабні меліоративні роботи по їх осушенню (меліорація - значить

поліпшення). На тери­торії, що входить до складу Гетьманського НПП, а саме у Великописарівському районі, ча­стково розміщені дві меліоративні системи, сумарна площа яких ста­новить830 гектарів. В Охтирькому районі меліорація охопила аж 2920!!! га території.

У 1980-ті роки в за­плаві Ворскли було ство­рено чотири гідрологічні заказники загальнодер­жавного(Бакирівський, Климентівський і Хухрянський) і місцевого значення (Ямний), що дозволило уповільнити хід негативних процесів.

Ще один важливий момент. Живлення Вор­скли переважно снігове, тобто її водність в значній мірі залежить від кількості зимових опадів, яких в окремі зи­ми зовсім мало. Крім то­го,сумарний стік річки має дві складові: місце­вий стік та транзитний. Оскільки річки Ворскла і Ворсклиця починаються на території Російської Федерації, то і стік, який вони звідти приносять, є транзитним. Тобто, в значній мірі ми залежи­мо від наших сусідів, відповідно проблему зменшення водності цих річок слід розглядати й розв'язувати не тільки на регіональному, а й на міждержавному рівні.

Зауважимо, що вказані нега­разди властиві не тільки для Ворскли, а й практично для всіх ма­лих і великих річок України і не тільки. Значить проблема значно ширша і складніша,відбу­вається зневоднення ве­личезних територій, при­чина цього до кінця не зрозуміла. Не забувай­мо і про глобальне по­тепління клімату, яке, звичайно,впливає на зміну не тільки темпера­тури, а й водного балан­су, що викликає величез­ну тривогу людства. Для прикладу, збільшилася кількість виснажливих засух на африканському материку, у всьому світі наростає проблема не­стачі питної води. А вис­новок такий: те, що відбувається з Ворск­лою, являє собою лише окремі деталі дуже складного комплексу явищ, викликаних при­чинами як місцевого так і глобального характеру.

Працівники Геть­манського НПП добре розуміють, що пора вже переходити від простого споглядання й розмов на тему обміління Ворск­ли, до тривалих наукових досліджень з метою от-римання точних кількісних даних, які до­поможуть установити вірний "діагноз"річки та знайти шляхи до покра­щення її стану. З цією ме­тою минулої осені на ро­боту до Гетьманського парку був запрошений фахівець-гідролог, який одразу ж розпочав дослідження.

Дослідження розрахо­вані на багато років впе­ред і включають визна­чення кількісних показ­ників стоку річки, перш за все, витрати води, та

порівняння їх із раніше визначеними. Окрім того - вивчення змін фізичних властивостей води по всій протяжності Ворск­ли від кордону з Росією до кордону з Полтавсь­кою областю, визначен­ня стоку наносів річки. З цією метою було вста­новлено 10пунктів для проведення довготрива­лих досліджень, з них три у Великописарівському районі, один - у Тростянецькому, шість - в Охтирському районі.

Окрім того,передба­чається глибокий аналіз всіх наявних матеріалів (архівні дані включно)з метою вияснення першопочаткових причин нездужання річки і роз­робка стратегії нашої по­ведінки в цій не простій ситуації. Цілком зро­зуміло, що Гетьманський національний природ­ний парк не планує якісь гідромеліоративні чи якісь інші технічні захо­ди, та це й не входить до його обов'язків.

Хочеться висло­вити такий концептуальний висновок: у справі захи­сту водних артерій і су­путніх водно-болотних угідь головне - не втруча­тися в хід природних про­цесів, не пробувати ви­правляти природу, а об­межувати і регулювати різноманітні, часто нега­тивні прояви людської діяльності.

М.П.Книш,

заступник директора Гетьманського НПП з наукової роботи к.б.н.

КОРОТКА ДОВІДКА

Річка Ворскла -ліва притока Дніпра, го­ловна водна артерія південних районів Сумщи­ни. Бере початок на західних схилах Середньо-руської височини біля смт. Яковлеве Бєлгородської області Росії. Загальна до­вжина річки 464 км, у ме­жах Сумської області -122 км. Притоками р. Ворскли є 180 малих річок, найбільші з них на Сумщині - Ворскли­ця, Боромля, Олешня і Хухра. Загальна площа водоз­бору Ворскли 14700 кв.км, у межах області - 2970 кв.км. Середній стік води 31,6м/сек., річний - 0,565 куб.км. Ширина ріки різна, в середньому 12-45 м, на плесах - 50-80 м, глибина від 0,8 до 2,5 м, макси­мальна 10-12 м. Похил річки33 см на 1 км. Річище звивисте. Дно піщане. Швидкість течії не переви­щує 0,1м/сек., лише на пе­рекатах вона зростає до 1,5 м/сек. Живлення річки переважно снігове, яке складає 50-6596 річкового стоку. Взимку Ворскла та її притоки живляться лише підземними водами, а влітку і восени - й дощовий ми. У зв'язку з цим водо­носність і рівень води в річці відчутно змінюється протягом року. В долині річки в межах Сумської об­ласті знаходиться 80 неве­ликих озер-стариць загаль­ною площею 268 га. Безпосередньо на руслі Ворскли знаходиться Куземинське водосховище площею 0,85 кв.км.