Гостини у великій родині |
Автор Газета "Город А" | |
03.07.2011 г. | |
Напередодні Дня Конституції з благодійним концертом до Чернеччинського стаціонарного відділення пристарілих завітав жіночий фольклорний ансамбль української пісні "Берегиня" з Качанівки. Переступивши поріг закладу, одразу помічаєш, як тут все зроблено до ладу, по-домашньому затишно, багато вазонів з квітами. Словом, відчувається рука справжньої господині. Згодом назустріч гостям вийшла миловидна гарна жіночка. Це була господиня Лідія Іванівна Шаповал зі своїми підопічними. За мить гостей обступили цікаві бабусі, а ще через хвилину йшла дружня розмова, кожному хотілось розповісти про щось своє, особисте. Бабусі були по-домашньому одягнені, охайні, чистенькі. Таке відчуття, наче ти потрапив у велику дружню родину. Дивишся на їхні грубуваті руки і обвітренні обличчя, вицвілівші очі, у котрих стільки тепла. Мимоволі розумієш, чому Лідія Іванівна з такою любов'ю розповідає про кожну з цих бабусь. Згодом усіх запросили до великої кімнати, старенькі почали займати свої місця, щоб якомога зручніше сісти. На початку до всіх присутніх звернулась бібліотекар Чернеччинської бібліотеки Наталія Андріївна Лахман. Вона зачитала невеличку доповідь щодо прав людини. Потім з найкращими побажаннями до присутніх звернулася Наталія Вікторівна Надточій, завідувачка клубу с. Качанівка. Після привітань розпочався концерт, одна за одною лунали пісні, це були пісні їхньої молодості, їх минулого життя. Особливо вразила присутніх пісня "Мати", котру з великою любов'ю виконала Тамара Черниш, гарні вірші прочитали Надія Котляревська, Наталія Надточій. І знову лунали пісні. По закінченні концерту старенькі щиро дякували за те, що про них не забувають, піклуються. Швидко промайнув час, настала пора прощатись, та нікому не хотілося залишати цей гостинний дім, цю велику родину. Як боляче, що ми живемо і не помічаємо поруч з нами тих стареньких, котрим так хочеться іноді почути тепле слово і відчути хоч маленьку турботу про них. Яке велике серце мають ті жіночки, котрі працюють у тому закладі. Тож дай їм, Боже, здоров'я міцного на довгі роки. А ще хочеться, щоб кожен з нас хоч на мить згадав про цих стареньких і прийшов та провідав, просто так, адже ніхто на знає, що чекає нас, якою буде колись і наша старість. Подумайте про це... Валентина Лебідь, с. Качанівка |