Совість не одуриш
Автор Газета "Город А"   
02.06.2011 г.

Іноді гроші штовха­ють людину на вчинки, які є не­прийнятними для її совісті, тому вона просто змушує останню мовчати. Тоді на допомогу їй при­ходять працівники міліції.

20 березня поточного року гр. P., 1980 р.н., мешканець Ромнів, який працює на посаді машиніста-підіймача у НГВУ "Охтирканафтогаз" протягом п'яти років, здійснив крадіжку 80 літрів дизпалива на су­му близько 720 гривень.

Як з'ясували працівники міліції, таку кількість пального гр. Р. вик­рав не за один раз. На ввіреній йому дизельній електростанції, яка розташована поблизу с. Лутище, Охтирського району, знаходиться бак з паливом, з якого дана елект­ростанція живиться. Цей бак неве­ликий, тож поряд знаходиться боч­ка з додатковим пальним, з якої черпається недостаюча рідина. При нормі розходу в 5 літрів на день станція могла споживати меншу кількість, ніж уночі. Та підприємливий чоловік у журналі обліку роботи станції ставив звичайні витрати. Відповідно під кінець його робочої зміни виникав надлишок дизпалива, яке він зли­вав у заздалегідь підготовлені каністри, приблизно підрахувавши, скільки можна таким чином викра­сти, щоб не було недостачі.

Так, упродовж двох днів, а пра­цював гр. Р. вахтовим методом цілий тиждень з 8 до 20 год., він викрав по 25 л палива, а в день за­тримання ніс уже З0 л. Якби не працівники охорони НГВУ, які знай­шли схованку у лісі із заздалегідь викраденими каністрами із дизпаливом, то, можливо, і вдалося б гр. Р. довести почате до кінця. А так охоронці піймали машиніста, мож­на сказати, "на гарячому", коли той ніс ці злощасні 30 л, розподіливши поцуплене у рюкзак І в торбу, до своєї лісової схованки.

У своє виправдання чо­ловік говорить, що раніше ніколи проблем із зако­ном не мав, а на злочин його штовхнули матеріальні проблеми. У Ромнах він проживає разом із не­працюючою дружиною, двома ма­ленькими дітьми 9 і 5 років, а та­кож зі своїми батьками-пенсіонерами. Ще й донька постійно хворіє, тож гроші ідуть, як вода. Нарікає Р. ще й на умови праці, у які постави­ло керівництво, оскільки всю робо­чу техніку доводиться ремонтувати за власний кошт. Та як не крути, а Кримінальним кодексом України дане діяння вважається злочином. Тож гр. Р. доведеться відповісти за скоєне, оскільки за цим фактом по­рушено кримінальну справу за ст. 185 ч. 1 КК України (таємне викра­дення чужого майна). Та й совість не обдуриш...

Наталія Середа, Охтирський МВ