Наша спільна і особиста справа |
Автор Газета "Прапор Перемоги" | |
03.02.2011 г. | |
У січні колективу Охтирського міського відділу внутрішніх справ представили нового начальника. На цю посаду призначено охтирчанина, підполковника міліції С. М. ГУЗЯ Так вже трапилося, що напередодні інтерв'ю з Сергієм Миколайовичем кореспондент випадково зустрівся на вулиці з пенсіонером, котрий тривалий час працював в органах і знав С. М. Гузя у молоді роки, коли той був оперативником у кримінальному розшуку, і пізніше. Ветеран вважає, що вибір начальника цілком логічний, адже багатьом фахівцям імпонує його обізнаність і обов'язковість, щире уболівання за справу. В тому мав нагоду переконатися і наш кореспондент під час спілкування з новим керівником охтирської міліції. - Ваш життєвий вибір, Сергію Миколайовичу, безумовно, заслуговує схвалення. Міліцейська робота потребує мужності, витривалості, словом, рис, притаманних справжньому чоловікові. Що особисто Ви цінуєте у людях в погонах? - Насамперед відданість роботі, серйозне ставлення до служби. Зрозуміло, що до нас теж потрапляють різні люди. Деякі вважають, що можуть не дотримати слова, неякісно виконати завдання, а то й скоїти правопорушення чи навіть злочин. Мої підлеглі знають, що поблажливості чи захисту у разі неподобства чекати не слід. Перед законом усі мусять бути рівні. - А чи не ускладнить роботу заплановане скорочення в органах влади, що, ймовірно, торкнеться й міліції? - Поки що рано про скорочення говорити, та я глибоко переконаний в тому, що навіть коли залишиться 20 працівників, але справжніх фахівців, вони із завданнями справляться. Зрозумійте, що в будь-якій роботі, і нашій також, важливо не відсидіти формально за столом з дев'ятої години до вісімнадцятої, а віддаватися сповна справі. - А такі енергійні, самовіддані люди у колективі є? - Аякже! Можна назвати чимало прізвищ. Я ціную за старанну працю багатьох співробітників відділу, однак роздавати компліменти зараз не буду. Хотів би поставити у приклад начальника відділення карного розшуку Р. В. Кладька. Це - справжній професіонал. Старший оперуповноважений В. М. Луб'яний, виконуючий обов'язки начальника сектору дільничних інспекторів міліції О. М. Тищенко теж заслуговують високої оцінки. - Чи слід це розуміти так, що кадрові проблеми вирішені? - Ні, то не так. У районі маємо забезпечити ефективну роботу дільничних інспекторів. Я не прихильник того, щоб дільничний мешкав в Охтирці, а на роботу їздив у село. Ось коли він житиме у селі, то люди відразу відчують себе більш захищеними, профілактична робота буде кращою, а в разі скоєння злочину, прискориться його розкриття. Ми працюємо з сільськими радами над тим, щоб підбирати надійних молодих людей, які відслужили в армії, у помічники для дільничних інспекторів. У перспективі молоді люди набудуть освіту, стануть офіцерами і зможуть ефективно працювати. Поки що позитивно вирішили це питання у Куземині, де нас турбували наїзди "гастролерів" з Котельви та інших місць. - Йдеться, мабуть, про крадіжки? - Не лише. Але крадіжки майна громадян, на жаль, досить поширене явище у селах, де мешкає багато людей похилого, віку. На зиму часто вони їдуть до дітей у міста, а потім, повернувшись, виявляють втрати. Знайти винного через три-чотири місяці після скоєння крадіжки, досить важко. - А яка криміногенна ситуація в Охтирці? - Охтирка - місто специфічне. Розташоване на шляхах, що ведуть до трьох обласних центрів. Це місто нафтовиків, торгове місто. І то манить нечистих на руку людей, що вдаються до серійних квартирних крадіжок. Кого лише ми не затримували: сумчан, харків'ян, жителів Кременчука. Звісно ж робимо висновки. На патрулювання вулиць, крім працівників міліції, незабаром вийдуть і їх добровільні помічники. На колишніх дружинників вони не схожі, бо мають професійний і фізичний гарт. Це колишні співробітники міліції, спортсмени, люди, здатні затримати негідника і не допустити при цьому порушення закону. Я вимагаю від підлеглих теж діяти суворо в межах закону, не вдаючись до рукоприкладства чи інших незаконних дій. До речі, 2011 рік Міністерство України оголосило роком охорони прав і свобод громадян. - Сергію Миколайовичу, а на рівні міністерства проводиться якась в цьому плані робота? - Я б сказав, що так. Мені, наприклад, дуже імпонує те, що переглянуть ставлення до вступників, які мають намір вчитись у юридичних вузах. Не розумію, як можна з юнака готувати офіцера, коли той не служив в армії, про дисципліну має слабке уявлення. Не секрет, багато хто з батьків прагне, аби його дитина потрапила у такий вуз після школи. Міркують так: і в армії не служитиме, і престижний фах набуде, а далі, мовляв, побачимо, чи потрібні оті погони? Хай вибачать мене жінки, але міліцейська робота здебільшого не для них, бо часто потребує мужності, ризику. Для дівчини, для жінки-матері вступати у двобій зі злочинцем неприпустимо. Тож схвалюю, що добір дівчат у юридичні вузи буде обмежено. Міліція мусить бути постійно на варті правопорядку. То наша спільна і водночас особиста справа. При ретельному її виконанні громадяни почуватимуть себе затишніше, комфортніше, а у правозахисниках вбачатимуть своїх друзів. |