Чому Новий рік - не завжди свято? |
Автор Газета "Город А" | |
13.01.2011 г. | |
Майже щороку під час Новорічних свят МНС-ники виїжджають на пожежі, де святкування закінчується бідою. Горілка є передумовою недбалого поводження з вогнем, різноманітних порушень правил пожежної безпеки. Дехто помилково вважає, що пожежі виникають лише в чужих оселях. На жаль, це не так. Доки люди будуть нехтувати" правилами пожежної безпеки, траплятимуться біди, пов'язані з вогнем. 31 грудня 2010 року о 20 г. 55 хв. на пункт зв'язку 14-ої самостійної державної пожежної частини по охороні м. Охтирка надійшов виклик про пожежу в приватній оселі за адресою: Охтирський район, с. В'язове, вул. Першотравнева. Власницею оселі, де розгулявся вогонь, була громадянка К. Оксана Костянтинівна, 1942 року народження. Оксана Костянтинівна - жінка-пенсюнер, яка раніше працювала дояркою в місцевому колгоспі. Останній час громадянка К. зловживала алкогольними напоями. Але з сусідами жила мирно. Будинок у неї дерев'яний, покрівля із шиферу, опалення пічне. Електрика була відрізана уже декілька років за несплату. Оселя захаращена склянками з під горілки та пакетами з під міцного вина. Господиня тривалий час не прибиралася. Святкувати прихід Нового року Оксана Костянтинівна почала заздалегідь. Вже близько 17-ої години односельці бачили її на підпитку. Продовжувати свято жінка вирішила вдома. Окрім неї та горілки більш нікого й нічого для зустрічі свята Оксані Костянтинівні не було потрібно. Якщо б кошти, які отримувала пенсіонерка, йшли не на оковиту, а на ремонт пічного опалення, несправність якого і викликала загоряння, господарка зустріла б ще не один Новий рік. А так маємо спустілу оселю та для близьких громадянки К. - велике горе. В цей новорічний вечір Оксана Костянтинівна у нетверезому стані лягла спати. Неполагоджена піч продовжувала горіти. В місці перетину димоходом перекриття була шпарина, через яку вилетіла іскра і розпочалася пожежа. Хатинка Оксани Костянтинівни знаходилася осторонь вулиці, у тупику. Лише коли у селі почали пускати святкові феєрверки, сусідка виявила загоряння. Вона побачила дим, який йшов з під даху неблагополучної оселі. На жаль, у селі В'язовому місцева пожежна охорона у занепаді. Хоча ще декілька років тому місцевий пожежний автомобіль виїжджав на виклики не тільки в своє село, а й на допомогу до поблизу розташованих населених пунктів. Тепер на дверях пожежного депо висить багаторічне павутиння. Тому перша допомога прийшла з села Грунь, де місцеве керівництво зберегло пожежний підрозділ у дієздатному стані. Одночасно з Охтирки виїхало відділення на чолі з командиром відділення СДПЧ-14, сержантом служби цивільного захисту Олексієм. Вікторовичем Конвісаром. Але для того, щоб добратися до В'язового, навіть з поблизу розташованого Груні потрібен час. А вогонь не чекав. Від отруєння продуктами згорання господиня загинула. Пожежу вдалося загасити. Хоча значно постраждав дах, в цілому будівля була від вогню відбита. Та головна цінність - людське життя - врятовано не було. Чому так сталося? Це питання потрібно задати тим, хто повинен забезпечувати не тільки навчання населення правилам безпеки у В'язовому, а й чергування пожежної (пристосованої для цілей пожежегасіння) техніки. Подібні проблеми є й в інших населених пунктах нашого району. Лише згадані вище Грунь, а також Комиші й Високе, подбали про власну пожежну безпеку. У них є боєздатні пожежні автівки і їм не потрібно чекати, доки з далеку будуть їхати охтирські рятувальники. В'язівчанам потрібно замислитися, чому місцеве керівництво нехтує їхньою безпекою і не мовчати, а піднімати наболілі питання. Бо з таким станом доріг та нашими кліматичними умовами не завжди можна добратися навіть із сусіднього села. Згадати хоча б минулий рік з півтораметровими сніговими заметами. А. Молот |