Гетьманський національний природний парк
Автор Редактор   
01.07.2010 г.

Гетьманський національний природний парк був створений Указом Президента України 27 квітня 2009 року, хоча робота над його створенням тривала близько 10 років.

Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини, правили тут чотири гетьмани: Іван Скоропадський, Павло Полуботок‚ Данило Апостол і Кирило Розумовський. На території сучасної Сумщини знаходилися центральні державні установи Гетьманщини.

Гетьманський нацпарк пролягає територіями Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів. Загальна його площа 23 360,1 га, з них 11 673,2 га вилучаються і надаються парку у постійне користування, а ще 11 686,9 га — землі, що включаються до складу НПП без вилучення у землекористувачів.

Основне завдання національного природного парку — збереження, відтворення і раціональне використання типових та унікальних комплексів Лівобережного лісостепу, а також охорона та відродження річки Ворскла.

З усіх річок області саме заплава Ворскли в найменшій мірі зазнала втручань людини у природні процеси. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України.

Не дивно, що саме територія басейну Ворскли стала «ядром» Гетьманського нацпарку. У долині річки один за одним ідуть 12 заповідних урочищ. Найбільше з них, «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла ріки. Це унікальний реліктовий сосновий бір, в якому ростуть дерева, вік яких нараховує понад 300 років.

Заплава річки Ворскла збереглася у первісному вигляді завдяки створеним заказникам загальнодержавного значення («Бакирівський», «Климентівський», «Хухрянський») та місцевого значення («Ямний»).

Хухрянський гідрологічний заказник знаходиться в Охтирському районі. Його площа становить 4 591, 6 га. Тут зберігся типовий для регіону заплавний комплекс із переважанням справжніх заболочених лук, боліт і водойм. На підвищенні розкинулися типові справжні луки, представлені угрупованнями костриць східної і лучної, мітлиці тонкої та тимофіївки лучної. Ці злаки утворюють досить високий і густий травостій, в якому зустрічаються такі лучні види, як пахуча трава звичайна, тонконіг лучний, деревій звичайний, суховершки звичайні, дзвінець малий.

Між селами Журавне та Хухра водне дзеркало мілководних стариць заросло водяним різаком алоєвидним та жабурником звичайним, а між ними — острівці чудових квітів латаття білого та глечиків жовтих.

На території заказника можна побачити регіонально рідкісних представників фауни, зокрема велику білу, руду та сіру чаплю, чорного шуліку, малу курочку, куницю лісову.

Климентівський заказник знаходиться біля міста Охтирки. Він був створений у 1979 році як гідрологічний заказник місцевого значення, а у 1998 році, зважаючи на виняткову наукову та екологічну цінність цієї території,статус заказника було підвищено до загальнодержавного рівня.

Бакирівський гідрологічний заказник розташований на території трьох районів Сумської області — Тростянецького, Охтирського та Великописарівського. Його площа — 2 606 га. Це величезний обводнений заплавний комплекс річки Ворскла. Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони, цінна флора і фауна. Поверхню водоймищ вкривають чагарники ряски.

Тут зустрічається водяна сосонка — оригінальна рослина, яка дійсно нагадує невелику сосну. Над рікою зростають хащі очерету та аїру, цінної лікарської рослини з приємним ароматом.

Бакирівський заказник є місцем проживання багатьох видів водно-болотяних птахів. Основними видами є пастушка, качка, бугай, бугайчик, крячки, кулики, очеретянка, вівсянка. Саме на території цього заказника гніздиться журавель сірий, занесений до Червоної книги України.

Загалом же на території парку зустрічається 16 видів представників фауни, занесених до Червоної книги. Це і підорлик малий, і орел-карлик, і видра, і горностай, і мінога, і махаон, і мнемозина... А ще унікальні рослини, також із Червоної книги, — пальчатокорінник травневий, зозулинець болотяний, любка дволиста, лілія лісова, плаун річковий, барвінок малий, купальниця європейська, наперстянка великоцвіта.

У заплаві Ворскли розташована значна частина Тростянецького лісового масиву — відомого у світі лісу природного і штучного походження. Тут вже понад 120 років проводять свої дослідження видатні вчені, серед яких були М. Орлов, Г. Висоцький, П. Погребняк, О. Жуков, Б. Шустов, В. Гурський та інші. Сьогодні перебіг природних процесів у лісових екосистемах вивчає Красно-Тростянецька лісова дослідна станція, заснована ще у 1923 році. Взагалі, традиція створення штучних лісових насаджень на Тростянеччині виникла дуже давно. Ще у 1896 році тростянецькі лісівники на виставці у Харкові отримали золоту медаль за успіхи в лісозведенні на великих площах. Лише на території станції росте до ста видів дерев.

Унікальність Гетьманського національного парку полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу — від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів.

Мальовничістю своїх берегів та чистотою води Ворскла завжди приваблювала людей на відпочинок. І Гетьманський національний природний парк створено для того, щоб зробити ці території справжньою перлиною Сумщини і центром зеленого та екологічного туризму області.

Информация любезно предоставлена руководством парка.

Также вы можете ознакомиться с подробной картой парка.