Чиновники - у свою чергу - різко заволають на таку тираду:

- Та ми!.. Та ось я!.. Усе для них - для підприємців!

Але давайте ми з Вами, шановний читачу, візьмемо один дуже дрібнесенький і надзвичайно конкретненький фактик...

Для нас із Вами існує гарний закон. Від 19 жовтня 2000 р. Прийнятий Верховною Радою України. Називається «Про державну підтримку малого підприємництва». А у ньому є стаття 6 під заголовком «Органи, що здатні підтримати мале підприємництво», де чорним про білому прописано дуже і дуже ясно: «...місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції розробляють, погоджують та затверджують відповідні програми підтримки малого підприємництва та контролюють їх виконання».

Читач «іскушонний» скаже на те:

- Та бачили ми! Вже багато національних і місцевих програм... Фінансуванння під них - нікоторого... Отож і тріскають відразу по народженні як лопавки.

Аби не вийшло мильної бульки і з тієї національної, котру ми з Вами вже згадали, державний закон передбачив її грошові підвалини. Зазирнемо у ст. 7 згаданого Закону: «Фінансування забезпечує виконання відповідних програм малого підприємництва за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у т.ч. коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна та інших форм фінансування, не заборонених законом».

Керуючись оцим Законом, колись і ми, місцеві підприємці та ті, хто їм давно і щиро співчуває (я, приміром...), що називається, «вибили» на постійних депутатських комісіях та пленарному засіданні сесії міськради минулої каденції аж 20 тисяч (!) гривень на підтримку малого бізнесу в Охтирці. Та мало, виявляється, було їх затвердити юридично за тим розвитком малого бізнесу... Утримати - ось що головне! Місцеві чиновники якось так собі «ізящно» та майстерно перебрали невдовзі ті кошти на створення практично нового, але все ж - чиновницького кабінету «Підтримки...», котрий працює до 17-ї години, а підприємці, як відомо, звільняються од своєї безрозмірної роботи запізно. І не пішли вони масово до того приміщення, котре утворене у стінах чиновницького закладу на вул. Петровського, біля кабінетів управління економіки... Нехай оті 20 тисяч і витрачаються й на Інтернет, і на нові стільці, та однак - не для власне підприємців малого бізнесу... «Триматися од начальства подалі!» - принцип не лише діючої армії у всі часи і у всіх народів, а й тих, хто годує чиновників і часто не лише опосередковано - через бюджет, -ай...

- Айя-яй! - посвариться хтось манікюрним пальчиком із середовища тих самих чиновників. - «Не спійманий, мовляв...» Але місцеві «малі комерсанти» краще за всіх знають, що то воно є - наша, вітчизняна «демократія» у ставленні до них. Вивчили не за один рік. І їх калачем не заманиш вештатися часто й на близькій дистанції поблизу...
Нехай благодіяння - благородно виправдані. «Та я ж податки плачу - для сірих та вбогих! Чому маю це робити у кілька разів більше й частіше, аніж це передбачено законами країни? Нащо тоді вони приймаються? Давайте на все скидатися, та й годі».

- На отой скромний пиріжок, що ми його «вигризли» з міського бюджету минулого року, а практично - у депутатського корпусу та у влади виконавчої минулої каденції - 20 тис. грн. на розвиток малого підприємництва - знайшлося дуже багато ложок... - говорить голова місцевого відділення Асоціації промисловців та підприємців «Щит» Т. В. Підберезняк. - А як же кардинальні зміни у розвитку місцевого малого бізнесу? Прочитаймо ж статтю 13-ту цього ж Закону: «Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальному рівні України фонд підтримки підприємництва. На регіональному - регіональні фонди підтримки підприємництва. Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні та фізичні особи». Не читаний як слід Закон «Про державну підтримку...» місцевими можновладцями! Я розумію, що на 20 тис. грн. багато не зробиш. Але, як мовиться: крапля за краплею... Пішли б і до нас розумні, метикуваті, люди нової генерації. І зерном, і борошном торгувати вміємо також. І ми вдалі, а не лише щербанівські «контрактники»! А то було: з Охтирки борошно місцеве везуть до Сум, а звідти - вже за рознарядкою!.. - назад, до Охтирки... Одне й те ж самісіньке борошно. Ми - не дурніші за сумських бізнесменів. Тільки все у нас простіше було б. Без «схем». Не славно-, а сумнозвісних вже. Надійніше. Дешевше. Для місцевого ж люду ми б працювали, справді на здешевлення місцевого хліба. На збагачення міського бюджету! Ми повинні самозорганізуватися! Ми повинні створити такий собі сучасний «Дім побачень» для бізнесменів, економістів, юристів, людей різних спеціальностей, зацікаівлених в розвитку промисловості, підприємництва. Зростаюча кількість будь чого, як відомо із законів матеріалістичної діалектики, неминуче переходить у нову якість. Отож в Охтирці, у приміщенні райради, райдержадміністрації відбулося зібрання тих, кому небайдужа доля підприємництва, а також розвиток промисловості на Охтирщині. Кілька людей увійшло до того гурту, котрий нині становить кістяк нового утворення: благодійного Фонду підтримки підприємництва. Його очолив охтирчанин, підприємець В.М. Бездрабко. Є проект «Інвестиційний форум». Апогей діяльності цього проекту припаде на серпень ц. р. Розроблятимуться нові форми інвестування, кредитні лінії, лізинг тощо. Так зване «тупе кредитування» під проценти нашими банками - також не знімається з порядку денного.

- Ми влаштуємо не одне побачення: допоможемо зустрітися потрібним людям, тобто тим, котрі нагально потребують одне одного для розвитку свого бізнесу, для утворення нових партнерських ділових стосунків! - говорить Т. В. Підберезняк, ініціатор цього утворення підприємців для підприємців.

Начебто все, як полюбляв казати один місцевий метр від журналістики, «возмутітєльно правільно!»... То в чому ж сіль «скандалу», який ми заявляємо у рубриці? А справа у тім, що нині «модно» говорити і начебто щось робити для підприємців, «турбуючись» про долю малого та середнього бізнесу, бо ним опікується Президент України. Насправді ж місцеві чиновники країни кинули на самотік справу, котрою мають опікуватися щодня. Місцева програма розвитку малого бізнесу, прийнята на одному з пленарних засіданням сесії міськради, надзвичайно аморфна, має декларативний характер. Коли її читаєш, складається враження, що писалася вона задля годиться. Бо «зверху» ж - вимагають! А де ж справді дійова програма?

- Владі цього не треба! - впевнено заявляє на зібранні Т. В. Підберезняк. - І Закон України «Про підтримку малого підприємництва» - їй як кістка в горлі! Часи начебто змінилися?... У нас майже нічого не змінюєтться. Ті ж люди, котрі були у виконавчій владі міста - ті й лишилися. Відбулися лише окремі кадрові перестановки. Радує тільки нова рада міста.

Сьогодні займатися бізнесом невигідно. Ця сентенція вже набила усім оскомину. Але ж однак немало умів б'ються над тим, що ж робити.

- Всі країни займаються перш за все серйозними інвестиціями - у промисловість, підприємництво, котре щось виробляє! - продовжує свої думки з цього приводу Т. В. Підберезняк. - А у нас, окрім магазинів та кафе, нічого не відчиняється... Надприбутки (відносні) мають тільки банки. От і несе той, хто має грошенята, свій гаманець до банку. Кладе під проценти. Нащо йому та морока з відкриванням бізнесу, з
відстоюванням його розвитку? А так - ні клятий, ні м'ятий... І вночі голова од перевірок не паморочиться! Плодимо собі рантьє.

Он американці - генетично авантюрні люди! - в основоному вкладають свої «зайві» гроші в розвиток бізнесу. А з нашою архітектурою, пожежниками нічого путнього, навіть якщо дуже хочеш, не зробиш. Практично неможливо виконати усі «указанія», котрі «нарисують» ці перевіряючі.

На зібранні різко і в той час конструктивно виступив депутат міської ради В. В. Чернов:

- Хто й коли відповість: де поділися наші промислові підприємства? Елементарно просте запитання... «Виконком, відзвітуй!» так має бути стососвно цього завжди. А для того, щоб жило місто - потрібна перш за все про - ми - сло - вість! За соціалізму у нас була планова система розвитку промисловості й решти галузей народного господарства. І це не було погано! Інфраструктура міста розвивалася. Та й раніше... Згадаймо історію Охтирки: вона була поділена на сотні, і кожна сотня містечка мала своїх професіоналів. 10 - то кожевня, 1 - ганчурники, 8,9- бондарі, 7 - конокради... Спеціалізація була!.. У мене дід був чоботарем. Мене малого заставляв рівняти гвіздки... Адже дорого були! І він економію заводив... Й тодішні підприємці рахували кожну копієчку. Бо якщо ти взявся вже за свій бізнес - то працюй, а не бери участь у президіях. Сьогодні молоді підприємці, якщо не будуть об'єднуватися - попропадають. По одному.

Але ж по-любому не можна допустити, аби Охтирку мали ні за шо... У всьому світі у розвитку промисловості роблять ставку саме на малі містечка! Я був У Брно (Чехія), де є завод запірної арматури. Звідти мене повезли у містечко типу нашої Чупахівки, де в кустарних умовах збирають з комплектуючих машини для прибирання сміття у містах.

- Ми Прагу прибираємо! - гордяться по цехах і в місті...

Неминуче великий бізнес рано чи пізно прийде до Охтирки. Серйозні інвестори захочуть вкласти сюди свій капітал. І треба вже сьогодні до цього серйозно готуватися. Почати з того, що зібрати великий зал промисловців. Створити їх раду, яка плідно працюватиме.

Тут прозвучала репліка Т. В. Підберезняк:

- Без підтримки владної вертикалі і громадськості нічого не вийде! Я вже організовувала багато чого: народила, виростила, поховала... Переконана: потрібна могутня підтримка різних структур.

В. В. Чернов продовжив:

- Хіба не зуміли б наші швачки виготовляти на замовлення ВАТ «Укрнафти» спецодяг, зокрма, ті ж рукавиці для охтирських нафтовиків? Чого маємо везти їх бозна-звідки, а свої люди не мають роботи, зарплати?!

Комплексно треба працювати, у співдружності з інвесторами. І буде більше усім роботи... З партіями промисловцям і підприємцям співробітничати необхідно. Якщо буде функціювати наш Фонд і навколо нього зберуться серйозні люди, організації, - буде необхідний кістяк! Але сам Фонд не повинен мати жодного політзабарвлення. У людей є цікаві проекти... Он район, знаю, готує програму переводу котелень на нове паливо...

Охтирський підприємець В. М. Мельник висловився так:

- Нам тут треба буде жити. І жити нам треба добре. Згадаймо ті часи, коли в Охтирці
ще не було нафти... Але місто жило!..

Підприємець А. Г. Шор («Лого») висловився так:

- В тому чи інакшому вигляді, але самоорганізація місцевих підприємців - має бути! І люди повинні працювати на своїх конкретних посадах на постійній основі. Вся організція має працювати як банальна гарна бюрократична структура. Має бути інвестор. Є до нас різні цікаві пропозиції з Європи, зокрема, із Польщі... Але вони не знаходять відповідного грунту! Відлуння... Відповіді! А це говорить про те, що у нас
немає доступного для них інформаційного каналу! Над цим треба багатьом замислитися... Досі діалог веде лище головний і єдиний на всій Охтирщині веб-сайт «Ахтырский портал». Для підприємців існує немало цікавих грантів. Щодо них йде постійним потоком відповідна інформація. Нею треба вміти цікавитися і користуватися!
Доводити свою вартість при поданні заявок на проекти... У Штатах багато структур, про одну з яких ми сьогодні говоримо тут. Цим досвідом також треба вміти користуватися.

Н. Б. Розторгуєва:

- Необхідно визначити головну ланку, за яку й треба потягти... Я була в Америці, так там у кожному місті є такий фонд - підтримки підприємців. Відповідне приміщення, оргтехніка, котрою вільно може користуватися кожен, хто має бажання започаткувати власну справу. Приходь- працюй... Сидить консультант - він допоможе. Можеш певний час користуватися усім безкоштовно. В США все побудовано на бізнесі!

Нехай наш Фонд міститиметься спершу в невеликій кімнатці, та щоб підприємців там ніхто з чиновників не контролював! Не у приміщенні виконкому має все це бути...

Але! Тісна співпраця з владою загалом має бути. І влада повиннна розуміти, що наші підприємці - то великий потенціал! Треба поважати їх права.

До речі, хочу сказати, що коли з нашого міста вигнали німців, у ньому майже відразу запрацювало 20 промислових підприємств! Прикро, що зараз у нас кожен намагається вижити самотужки. В обласній раді, депутатом якої я є, входжу до постійної депутатської комісії з питань промисловості, транспорту, енергетики, підприємництва. І це знадобиться для Охтирки.

Друга Наталія - підприємець Кулик, що торгує на ринку канцтоварами тощо сказала так:

- Чого хочеться? Підтримки... І збиратися ми можемо тільки вечірньої пори. Бо ми всі працюємо. Нам потрібен гарний порадник. Щоб це був професійний економіст, юрист... А членські внески? Гривень по 50 на місяць ми всі могли б здавати... Але при цьому суворо контролювати, аби кошти витрачалися на наші потреби - підприємців.

- Аби члену Фонду було краще, аніж нечлену! - кинув репліку В. М. Мельник.

А. СТРЄЛЬНІКОВА, заввідділом промисловості редакції газети «Прапор перемоги».