Вогнеборці хоч і готувались до боротьби з можливими аваріями та пожежами на ЧАЕС, але те, що сталося, реалії тих днів виявилися значно страшнішими. Тільки завдяки героїзму і самопожертві пожежників та фахівців багатьох інших професій вдалося відвернути подальший розвиток катастрофи, яка могла б мати незрівнянно трагічніші наслідки для цивілізації.

Згадуючи ті важкі дні, старший водій СДПЧ-14 м. Охтирка старший прапорщик внутрішньої служби Парфілов Сергій Михайлович каже, про те що в той час ніхто не міг уявити собі розмірів лиха. Йому довелося їздити з групою нуаковців майже до самої атомної станції. За це він був нагороджений почесною грамотою за підписом Горбачова М. С. Багатьох ліквідаторів вже немає. В смт. Чупахівка, звідкіля родом і Сергій в ППЧ-27 працював Анатолій Іванович Душенко. Він також приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Його життя згасло молодим. Ніхто не знає, скільки кому написано, але радіація скорочує і так не довгі роки. Парфілов любить життя, природу. Сергій –душа любої компанії.

Він завзятий мисливець й рибалка. Здається сили він впитує з шумлячих лісів Охтирщини, співучих берегів Ворскли. Нехай всім ліквідаторам буде відміряно багато і здоров’я буде міцним. Бо ці люди справжні герої.