Парк, який мав назву Комсомольський, був закладений в історичному місці - в заплаві річки Охтирки.В 50-70-ті роки минулого століття на місці теперішнього, викладеного тротуарною плиткою майдану біля МЦКІД "Кнєжа" (названо на честь болгарського міста-побратима Охтирки), був парк з впорядкованими алеями лип, тополь, каштанів, бузку. Цей парк був одним з улюблених місць відпочинку охтирчан.
Вздовж алей стояли статуї. В парку був літній кінотеатр, тир, танцювальна площадка, були тут каруселі для малечі, більярд, кіоск (питне місце) називався "Поплавок". Цей кіоск був розташований на острівці, який має загальну площу 26 кв.м. У парку влаштовувались сільгоспвиставки, фестивалі.
В 1987 році збудували кінотеатр "Кнєжа", і парк, як такий, втратив свій вигляд. Є план (зроблений у Києві), яким саме має бути новий парк. А поки що мешканці міста згадують як колись плавали річкою на човнах, а навколо квітло латаття...
Нещодавно побудували новий місток через річку, були розбиті клумби перед Центром дозвілля "Кнєжа", проводяться міські заходи на майданчику. Але друга половина парку так і залишається не реконструйованою.
Від комсомольського пару залишились незначні решти, розвалений "Місточок поцілунків" (той, що з'єднує парк зі сквером), напівзруйновані лавочки. Все тече, все змінюється. "Місток поцілунків" давно втратив красу й чарівність. Випарувалась чарівна принада колишніх часів і кохання пішло, адже кохання живе лише там, де його бережуть та пестять. Лишився лише непривабливий остів з вищербленими східчиками, весь в дірках, де-не-де забитий ржавими листами заліза. А раніше, побачення призначене на цьому місточку, вважалося освідченням у коханні. В самому ж парку, на другій його половині тепер немає ні алей, ні клумб.
Головною причиною руйнування парку було не недбале ставлення мешканців міста Охтирки, як всі вважають тепер, а те, що при його закладанні не було враховано особливості ландшафту. Територія, на якій був закладений парк, є заплавою річки Охтирки. При весняних повенях майже вся територія парку зникала під водою. Це було причиною швидкого руйнування будівель та статуй. Крім того, в заплаві річки спостерігається високий рівень ґрунтових вод, які підмивали фундаменти будівель та постаментів. Весняними водами руйнувались і клумби. Поступово клумби перестали відновлювати і територія парку почала заростати рослинами, властивими для річкової заплави.
Ось і ця весна не стала винятком. Протягом зими в долині річки Охтирки накопичилося багато снігу. Як тільки-но середньодобова температура стала наближатися до 0 градусів, а вдень весняне сонечко стало добре прогрівати повітря, задзюрчали перші струмочки -рівень води в річці став підніматися. 14 березня ми спостерігали перший пік весняної повені. Але в результаті зниження нічних температур вода почала спадати.
Другий пік весняної повені ми спостерігали 21 березня. Але цього разу вода піднялася приблизно на 30 см менше, ніж минулого разу, і знову почала спадати. 23 березня наш район опинився під впливом активного південного циклону. За добу атмосферні фронти принесли 28 мм опадів. З усіх сторін в річку потекли бурхливі потоки. Опади сприяли різкому таненню снігів і на ранок 24 березня на річці Охтирці ми спостерігали третій пік весняної повені. Цього разу рівень води піднявся найвище. Під водою опинилися підходи до пішохідних місточків. І знову від подальшого підйому води нас врятувало зниження температури і високі рівні води протрималися лише добу. За 6 років, протягом яких ми ведемо гідрологічні спостереження, така висока повінь спостерігається вдруге. Але в 2003 році рівень води був нижчий приблизно на 50-60 см, ніж цього року.
Для річки висока весняна повінь є рятівною. Вода, виходячи на заплаву, виносить мул, який накопичується на дні русла. Таким чином промивається річище.
При повенях річка на прирусловій заплаві відкладає крупнозернистий пісок. Прируслова частина заплави, грунти якої піщані і не щільні, вкрилася такими невибагливими рослинами як спориш, подорожник, лопухи, череда, пирій, тощо. Весною там з'являються ефемероїди: ряст, пшінка, та інші рослини. Центральна частина заплави, на якій досить густо посаджені каштани, верби, клени, осики, ясени при достатньому літньому зволоженні заболочується. Там почали рости рослини властиві заболоченій місцевості, наприклад, лепеха.
На жаль, від Комсомольського парку залишились лише незначні залишки.
На території парку гуртківці розробили ділянки для досліджень: гідрологічну та біологічну.
Влітку 2005 року при проведенні експедиційних досліджень був зроблений аналіз коефіцієнту асиметрії вільхи чорної в заплаві річки Охтирки. Дослідження проводилися зі східної околиці міста Охтирки до західної. Ми помітили, що на східній околиці міста (верхня течія річки) К=1,12. За течією річки коефіцієнт збільшується, і в центрі міста складає К=1,19. В парку "Кнєжа" К=1,13 та К=1,14. Як ми бачимо, незважаючи на значне антропогенне навантаження, в парку "Кнєжа" К дещо нижчий, порівняно з іншими точками забору листя в центрі міста. Роль природного біофільтра тут виконують зарості очерету. Вони можуть вибирати з води до 600 кг азоту, до 400 кг калію, понад 200 кг фосфату на площі 1 га, велику кількість отрутохімікатів, нафтопродукти. Таким чином пом'якшується антропогенний вплив на річковий потік.
Гуртківці провели також аналіз ґрунтів заплави, вивчивши характер рослинності від русла до центральної частини заплави.
Ближче до русла грунти заплави мають переважно лужне середовище. Про це свідчить наявність рослин, які віддають перевагу лужним ґрунтам: лобода, полин, складноцвіті. Центральна заплава вкрита переважно ацидофільними рослинами (рослини, які ростуть на кислих ґрунтах): папороть, хвощ. Серед дерев тут добре прижились каштани.
Близькість житла, робить річку доступною для випасання великої кількості гусей та качок. Завдяки чому береги річки багаті на солі азоту. Про що свідчить поширення таких рослин як перстач гусячий, спориш.
Провівши аналіз досліджень рослинності парку, ми виявили 9 видів літньо-зелених дерев'янистих мезофітів. Серед них такі багаторічні мезофіти: герань, папороть, чистяк, ряст. По реакції на освітлення більшість дикоростучих рослин парку є факультативними ксенофітами, тобто можуть рости і на відкритій місцевості, і під деревами.
Ми мріємо, щоб наші дослідження мали практичне застосування, і пропонуємо зробити реконструкцію другої половини парку із збереженням природного комплексу "Річкова заплава", враховуючи особливості гідрологічного режиму річки та кислотності ґрунтів.
На піщаних ґрунтах прируслової заплави ми пропонуємо створити клумби з лікарськими рослинами - деревієм та цикорієм.
1. Ці рослини будуть прикрашати парк. Білі квіти деревію гармонійно поєднуються з блакитними квітами цикорію. Цвітуть вони з травня до вересня.
2. Вони невибагливі і не потребують особливого догляду.
3. Мають потужну кореневу систему і укріплятимуть рухливі ґрунти прируслової заплави та не даватимуть рости бур'янам.
4. їх можна використовува ти як лікарську сировину.
5. Деревій та цикорій - ти пові рослини прируслової за плави річок.
У найбільш віддаленій низькій частині і центральній заплави, яка частково заболочена, зробити штучну водойму, розміром 10 х 10 м. По берегах цієї водойми слід посадити герань лучну, яка добре росте в цій частині заплави. В цю водойму будуть стікати дощова вода, а також ґрунтові води. У водоймі ми пропонуємо вирощувати біле латаття.
1. Ця рослина прикрасить парк.
2. Біле латаття є гарним синоптиком.
3. Гуртківці еколого-натуралістичного напрямку ОМЦДЮТ зможуть спостерігати за розвитком цієї рослини та за її поведінкою прогнозувати погодні умови.
Найактивнішими дослідниками виявились гуртківці Соп'яник Карина та Марина, Глєбова Вікторія, Галкіна Катерина, Симигук Олена. На знімку: гуртківці проводять перші в цьому році дослідження на гідрологічній ділянці.
О.Опаленко, керівник гуртка "Юні екологи" ОМЦДЮТ