У Куземині, де не стань – скрізь історія… А ще велична і дивовижна природа, містичні легенди, давні традиції. І вже з’явився новий сучасний мистецький проєкт «АРТКуземин».

Все це змогли відчути, побачити й почути учасники культурно-мистецького свята «РОДОВІД», яке  відбулося 17-18 вересня в Куземинському старостаті та біля підніжжя Замкової гори. Охтирчани теж там були. 

КУЗЕМИН. МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ

17 вересня у Куземинському старостаті організатори влаштували «Круглий стіл» за участю науковців, істориків, краєзнавців історичної та літературної спадщини. Тема: «Куземин: минуле і сьогодення». Організатори засідання круглого столу:

Ігор Савков, заступник сільського голови Куземинського старостату;Наталя Барченко, керівниця відділу культури і туризму Грунської ОТГ; Жанна Дяченко, заступниця керівника відділу культури і туризму Грунської ОТГ; Тетяна Сокіл,  завідувачка КП «Грунська публічна бібліотека»; Людмила Савкова, бібліотекарка бібліотеки-філії с. Рибальське, голова громадської ради;Оксана Філатова, бібліотекарка бібліотеки філії с. Куземин.

Учасники засідання: Ігор Корост, директор історико-культурного заповідника «Більськ»;Оксана Дорошенко, молодший науковий співробітник історико-культурного заповідника «Більськ»;Олеся Івах, заступник директора з наукової роботи Харківського історичного музею;Юрій Берест, науковий співробітник Охтирського краєзнавчого музею; Юрій Сірий, настоятель Архангело-Михайлівського храму, м. Охтирка;Борис Чикало, «Прапор перемоги»;Валерія Бакуліна, ваша кореспондентка;Микола Калюжний, куземинський краєзнавець;Наталія Іванова, харківська художниця, керівник проєкту «АРТКуземин».

Гості з Більська поділилися напрацюваннями щодо історії Більського городища, розвитку історико-культурного заповідника, досвідом у туристичній галузі, створенню й проведенню фестивалів та різноманітних туристичних локацій. «Хто ми є? Щоб дізнатись і відповісти на це питання, треба цікавитись і вивчати свою історію. Ми – прямі нащадки скіфів. Ми повинні цінувати себе, а для цього треба знати свій родовід» (Оксана Дорошенко).

Пані Олеся звернула увагу на необхідність вивчення топоніміки Куземина. Ще не все досліджено й вивчено. Наприклад, де було Безвідне? Яка доля панів Гнідичів? Виявляється, Гнідич і Котляревський були друзями. Про Котляревського знає весь світ, а хто що знає про Гнідича із Куземина?

Юрій Берест провів відеопрезентацію «Історія Куземина козацького». Про Мазепу, шведів, московітів, про зраду й перемогу. Скільки було адрес у куземинців в різні часи? Безліч. На гербі Куземина – хрест і серце…

Настоятель охтирського Михайлівського храму о. Георгій поділився інформацією про Скельський монастир із краєзнавчих досліджень свого брата Олександра Сірого «Чернеча обитель на Скельській горі». І ми почули дещицю про Малу Павловочку, монахів Скельського монастиря, про козаків Гадяцького полку і повстання проти сваволі монахів.

Ваша кореспондентка розповіла про пошуки слідів Івана Багряного. Його стежки ведуть до Куземина. Про козацьке повстання розповідається в поемі «Скелька». За буржуазний націоналізм у творі молодого поета тримали у в’язниці, вибивали свідчення й засудили на 5 років заслання на Далекий Схід. Та «сміливі завжди мають щастя…» («Тигролови»). «Іди по лінії найбільшого опору, і ти пізнаєш світ!..» Саме таким був нащадок роду охтирських Лозов’яг та куземинських Кривушів. А, взагалі, Іван Багряний – це багатогранна тема. Про нього скоро ще згадаємо, невдовзі у нашого геніального письменника ювілей.

Микола Калюжний доповнив свідчення нащадків із роду Кривушів про знайомство батьків Івана Багряного.

Наталка Іванова розповіла про свій унікальний мистецький проєкт «АРТКуземин». Як з’явилася ідея, та як втілювалася в життя? Здається, що саме завдяки сучасному мистецтву Куземин проснувся… І все літо приймав харківських художників. Вони працювали з дітьми і водночас відкривали для себе і світу загадковий Куземин. Про це буде окрема стаття в найближчих номерах нашої газети.

На завершення учасники круглого столу подивились відеоролик про історію та особистостей Куземина. Сюрпризом для гостей було відео звернення відомого дитячого письменника Івана Андрусяка, який любить Куземин і майже щороку там буває, звідки родом його дружина, де провели дитинство його діти, де народилися його куземинські дитячі історії «Сорокопуди». 

Учасники зібрання передали свої звернення, привіти й побажання письменнику Андрусяку.

Заступник сільського голови Ігор Савков подякував гостей за роботу, дослідження, обмін досвідом і вручив подяки від сільського голови Грунської сільради Василя Зосимова. Дуже приємно!

РОДОВІД-2021

18 вересня біля підніжжя Замкової гори зранку й до смерку гриміло культурно-мистецьке свято. Гриміло, дзвеніло, звучало, співало, шкварчало, пахло, сміялось і танцювало. Все, як і повинно бути. Замкова гора величалась, тихо плинула Ворскла, застигли могутні дерева, мліли луки, шумів довколишній ліс, дощ постійно накрапав, випробовував та нікому не став на заваді. 

Василь Зосимов, сільський голова Куземина привітав усіх гостей зі святом. Шановні гості із сусідніх громад, депутати, керівники громад, підприємств також завітали і привітали куземинців, Грунську громаду зі святом, з відродженням фестивалю, з відродженням Куземина. Оксана Філатова зранку провела екскурсію на Замкову зору, поділилась легендами древнього Куземина.

Мистецькі колективи всього Охтирського району приїхали, щоб заспівати своїх веселих святкових пісень, щоб народ веселився, щоб не було сумних облич. Так приказував Остап Вишня і особисто спостерігав. Ви його бачили? Був! Олександр Тарабан, аматор грунської сцени, в ролі Остапа Вишні у вишиванці, картузі, в окулярах балакав, жартував, фотографувався із гостями, ще й співав на головній сцені!

Сцену прикрасив величезний банер «РОДОВІД» від резиденції «АРТКуземин». Подяка від громади Наталі Івановій. Логотип свята «Родовід» розробила Людмила Савкова. Культурно-мистецьке свято складалося із 4 локацій: головна сцена, творча майстерня, ярмарок та місця відпочинку. І кожен знаходив, що кому до душі. Гості нормально ярмаркували, фестивалили… Слухали українські пісні, смакували будинський борщ від куземинських господинь, козацьку кашу з вишкварками від грунської сотні, смажених карасів у рибальській садибі, заїдали в’язівськими пряниками-панянками, запивали крутим узваром, лікувалися гнилицьким запашним чаєм з лікарських рослин…. Ну і ще багато чого доброго, смачного, запашного перепробували. Все як у «Ярмарку» Остапа Вишні. 

Святкові миті фіксували у фотозонах, роздивлялись своє життя на світлинах в галереї родинних подій. У творчій майстерні знайомилися з роботами місцевих майстрів. І, звісно, піднімалися на Замкову гору, як же без неї…

«Родовід» - це зустріч із друзями, знайомими, рідними, посиденьки просто неба. Та все ж, це не просто народні гуляння, це єднання роду, дізнавання родоводу, шанування свого краю. Хтось потрапив на свято вперше, чи вдруге, а дехто не пропустив жодного. Куземин – це місце сили і краси і частина древнього Гелону.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ

Вавилон у роки розквіту (7-6 ст.до н.е.) за площею був у 5 разів менше Гелону.

На території древнього Гелону могло б уміститися 111 таких міст-держав як Ватикан.

Світлана Гончарова: «Вперше побувала на «Родовід»-фесті в селі Куземин. Дуже сподобалось!»

Ольга Косарєва: «Браво «Родовід» фест! Справжнє родинне свято».

Ігор Корост: «Сьогодні відвідав культурно-мистецьке свято «Родовід-2021» у селі Куземин. Захід проводився у надзвичайно красивій місцевості. Фото не передають фантастичність цієї території. Поряд – пам’ятки національного значення – городище в урочищі Замкова гора та північна частина Більської фортеці – древнього міста Гелон. Тож як тут не проводити свята чи фести?..  Впевнений, що у фестивалю «Родовід» велике майбутнє!»

Валерія Бакуліна