Згадаємо наші мандри по Україні, місця, які найбільше вразили та запам'ятались і визначимо туристичні магніти Охтирщини.
Репліки цього мандрівного літа:
Я об'їздила майже всю Україну, а сьогодні
відкрила для себе Климентове.
Як схоже на Буковель! - Та це ж наш Куземин.
Ти що, була в Єгипті? - Ні, це Могриця.
Де це така краса? - У Кияниці.
В Лебединському художньому музеї є картини
Юлії Бразоль. Художниця любила проводити
літо в Журавному.
Охтирка така цікава в історичному плані. Про
неї скільки можна розповідати... Згадаємо наші мандри по Україні, місця, які
найбільше вразили та запам'ятались і визначимо туристичні магніти Охтирщини.
Запитаємо про це у наших завзятих туристів,
ентузіастів та спеціалістів туристичної галузі.
Оскільки протягом літа «Український клуб Охтирки» провів у пошуках
скарбів рідного краю і враження про свої знахідки друкувалися на сторінках
нашої газети, з них і почнемо. Вірніше нагадаємо найцікавіші моменти.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що літо промайнуло, як щаслива мить. І нам
є що згадати завдяки мандрам. Ми відкрили для себе заповідний Литовський бір у
Гетьманському парку. Ворскла, сосни, велична панорама з оглядового майданчика.
Куземин - це, безперечно, Замкова гора, кряжі Скельки, купальські вінки,
родинні історії, колишні панські садиби. І Ворскла.
Потім з'їздили до сусідів у Лебединський художній музей і в Михайлівку «до
Капністів». Там більше дізналися про гетьмана Мазепу і долю мазепинців.
Сподобався сучасний парк ім. Павла Полуботка і Псел.
У Кияниці слухали про Харитоненків і Ліщинських, гуляли англійським парком.
Саме в Кияниці наша гідеса пані Олена повідала нам новину про туристичні
магніти України. Могриця - це взагалі фантастика: Крейдяні гори і простір покордоння, знаменитий ЛендАрт,
схожий на Стоунхендж. У Пслі скупнутися
не вдалося.
У вересні несподівано порадували харківці зі своєю програмою у Шарівці. «Осінні
барви білого палацу». Колишня велич і занепад, пани і панянки, бальні танці,
каміни, Кеніг, Сковорода, Рєпін. Про всіх потроху. І на завершення мистецтво -
для народу. Під зоряним небом, на фоні білого палацу слухали оперету «Сільва».
Та щоразу поверталися додому, відпочивати.
Охтирка - наш дім, тут все так звично і буденно. А їдуть же й до нас туристи.
Що їх цікавить? І як зробити місто Наше і наші села ще привабливішими? Які у
нас туристичні магніти?
Людмила Міщенко, директорка Охтирського
краєзнавчого музею: «На запит обласного департаменту туризму ми визначили 4
туристичні магніти Охтирки.
Покровський собор, як одне із чудес Сумщини. Також, як «подієвий туризм» -
паломництво на свято чудотворної Охтирської ікони Божої Матері.
Вулиця Незалежності - «музей під відкритим небом».
Григорій Савич Сковорода - до 300-ліття філософа Охтирка включена в
«сковородинівські» міста.
Іван Багряний - літературний туризм.
До нас часто приїздять із Сум, Полтави, Харкова, Києва. Що цікавить туристів у
Охтирці? Полтавчани і сум'яни дуже люблять наш музей і вулицю Незалежності.
Харківські групи формуються за напрямком зацікавленості. Освітян цікавлять наші
письменники й поети, медиків цікавить монастир і храми. Ми співпрацюємо із
агенцією «Київські фрески». Їх цікавить музей, монастирська гора, Іван
Багряний, Остап Вишня».
Валентин Сталинський, керівник гуртка
спортивного туризму: «Цього літа зробив для себе відкриття, що в Україні більше
місць, де я ще не був особисто і разом зі своїми вихованцями. Планую маршрут у
Карпати, на гору Піп Іван Мармароський. Хочеться відкрити для себе і дітей
Тернопільську, Хмельницьку, Рівненську, Житомирську області.
Ми багато мандруємо на велосипедах по нашому краю. І в нас є на що подивитись і
отримати задоволення. Туристичний магніт Охтирки №1 - Покровський собор. І всі
наші храми. Також Гетьманський парк. Не тільки екологічна стежка, а вся
територія вздовж Ворскли. Цікаві Монаші озера, Риботень, Куземин, мазепинські
стежки. Також родзинка Охтирки - сотні міста Нашого, краєзнавчі об'єкти,
архітектура, цвинтарі. А головне - це подача інформації. Дуже важливо, як
екскурсовод про це розповідає. Не сухо й монотонно, а якось по-особливому для кожної
групи».
Людмила Фісюкова, активна мандрівниця: «Коли
мені було 17 років, мріяла побачити Західну Україну. Попала туди у 50. Головне,
щоб була мрія. А взагалі я багатенько де побувала. Перші незабутні враження від
Правобережної України - це Кам'янець-Подільський. Там уперше побачила костьол,
почула величну історію міста від неймовірних екскурсоводів. І досі пам'ятаю
вулиці й фортеці Кам'янця-Подільського.
Найбільшим відкриттям цього літа для мене була Скелька. З неї почалося
відкриття Івана Багряного. Мені соромно признатися, що до цього часу не була
знайома з його творчістю. А там же історія України. Читаєш і ніби все стає на
свої місця, розумієш, як нам брехали, гнобили, вбивали і перекручували історію.
Настало прозріння. «Тигролови» прочитала на одному диханні, «Скельку» читаю в
Інтернеті. «Сад Гетсиманський» читаю дозовано, бо це про жахіття радянського режиму. Дуже важко читати.
Зрозуміло, чого Багряний так довго був заборонений. Після 2014-го року я по іншому
ставлюся до «старших братів». Після Багряного, я їх просто зневажаю. Тому «Іван
Багряний» - це туристичний магніт Охтирки, однозначно. Читаєш його твори і
бачиш стару Охтирку. Другий туристичний магніт - наш «музей під відкритим
небом», від площі до площі, а точніше до Зеленого озера. Безумовно, подача має
значення, багато залежить від екскурсовода.
Моє особисте бажання, цікавий жіночій клуб, де можна одягатись у шляхетні сукні
і читати поезії при чайній церемонії. У кожному віці свої «прєлєсті».
Оксана Суслова, провідний фахівець Гетьманського
національного парку: «Наш парк являється 2-м національним природним парком
України. І головною перлиною його є Ворскла. Цього року, в зв'язку з
карантином, спостерігався «байдарочник бум» на Ворсклі. Хоч і обміліла наша
річка і заросла, це не зупинило туристів.
Ворскла була хітом сезону і завжди приваблює всіх, як місцевих, так і з
усієї України. Бачили на річці й іноземні прапори.
Гетьманський парк співпрацює із картографами Google. На початку літа вони
приїздили до нас і розробили водні
маршрути по Ворсклі, зокрема в Тростянецькому, Великописарівському і
Охтирському районах (Куземин-Скелька). Всі стежки ведуть до Ворскли».
Ну що ж, шановні мандрівники зі святом вас!
Попереду ще багато відкриттів! Охтирщина
цікава і колоритна. Ще скільки історій треба розкопати, подати і рознести по
світу. МандруйУкраїною!
Валерія Бакуліна
|