Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Історії Олександра Топчія
Історії Олександра Топчія Печать
Автор ГородА   
16.09.2019 г.
Наприкінці цього літа  познайомився у Харкові з охтирчанином Михайлом Михайловичем Топчієм. Разом з дружиною Любою вони радісно прийняли мене вдома та охоче розповіли свою цікаву історію.

Вона характерна для нашого краю. Походить Михайло Михайлович з давнього охтирського козацького роду. Прадід Максим Іванович Топчій був нащадком козаків, чоловіком заможнім, грамотним та підприємливим, з великої родини. Брати жили в Олешні та Чупахівці, а сестри повиходили заміж за межами Охтирського повіту. Максим мешкав з дружиною Тетяною Ольшанською у Сумах, де тримав булочну, згодом повернувся до рідної Охтирки, мав двох синів та доньку. Менший син Терентій служив у окремому корпусі прикордонної варти, а згодом працював управляючим на цегляному заводі, який в Охтирці знають як «мисиківський», був старостою в Петропавлівській церкві.

 В охтирській Архангельській церкві збереглася ікона подарена в цей час Феодосією Гнідіною в 1909 році з відповідним написом.

Терентій Максимович був поважним міщанином, мав цегляний будинок під металевим дахом в центрі міста на вул. Харківській (сучасна вулиця Перемоги). Іншою стороною подвір'я виходило на Коновалів перевалок - в наш час перевулок Малиновий. Також міщанин мав ще й землі гектар за містом. Дружина народила йому трьох синів та трьох доньок. Один з синів, Михайло тримав фотоательє в курилівському будинку, поряд із базаром. І понині в цьому будинку ліворуч від центрального входу на «Продовольчий ринок» працює фотограф.

Мирне життя сім'ї порушила Велика Вітчизняна війна. На цей час 68 Охтирський стрілецький полк, який разом з командиром Батюком М.П. раніше приймав участь в радянсько-фінській війні, був залишений під Ленінградом. І тому в перші дні війни на базі школи молодших командирів в Охтирці була розгорнута 219 моторизована стрілецька дивізія, що входила до складу 25 стрілецького корпусу. А оскільки Михайло після служби в РККА мав військове звання старший сержант, то 23 червня відразу був мобілізований. Збереглося його фото з дружиною зроблене в ці дні війни - 25 червня 1941 року.

 29 червня їхня дивізія погрузилася в ешелони та відправилась до Сум, а згодом до Брянська, звідки й почала свій бойовий шлях. Закінчився він в жовтні під Переяславом повним знищенням дивізії. З часу від'їзду дружина більше не мала звісток про Михайла, офіційно він і понині вважається зниклим безвісти. Вже в жовтні 1941 року народилася дитина, єдиний син Михайла, названий в честь тата Мишком. Міцне історичне коріння та воля до життя допомогли вижити хлопцю в тяжкі роки. Мати ж виховала його достойною людиною. По закінченню Харківського університету Михайло залишився жити в Харкові та працював в атомній енергетиці. Монтував обладнання на шістнадцяти реакторах всіх українських атомних станцій. В Харкові проживав з донькою та онуками, але час від часу приїжджав у рідне місто. Одного дня посеред  Охтирки його зустрів незнайомець, та запитав, чи не родич він фотографа Михайла Трофимовича? Дізнавшись що син, дуже гарно відгукувався на згадку про батька. Хоча Харків за радянських часів був містом здебільш російськомовним, Михайло Михайлович зберіг любов до рідної української мови. Можливо ця любов передалась йому разом з генами свого роду?

Маючи технічну освіту та спеціальність, він ніколи в житті не писав віршів. Та одного вечора допомагаючи онукам  з домашнім завданням, відчув в серці слова, що самі собою склалися в римовані рядки:

Над тобою ненька Україна

Високого неба чиста блакить

Золота пшениця визріває в полі

Синьо-жовтий прапор майорить.

Через війни, сльози, лихоліття

Пронесли любов до рідної землі,

Подолали ворогів і всі страхіття

Слава Україні, вільній навіки.

Зберегли чудову рідну мову,

Що на пісню схожа солов'я

І сьогодні українське перше слово

Промовляє кожне немовля.

І сьогодні Михайло Михайлович з любов'ю згадує рідне місто, з цікавістю читає книжки про Охтирку, та розповідає про неї онукам.

 

Олександр Топчій

ImageImageImage 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg