Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Ми прийшли перемагати - нас не можна зупинити!
Ми прийшли перемагати - нас не можна зупинити! Печать
Автор ГородА   
22.01.2018 г.
ImageТакий переможний заклик говорить сам за себе. І за себе відповідали ті, що ступили на шлях переможців. У шкільній програмі - канікули. У цих дітей свій розклад життя - пошуки, дослідження, екскурсії, реферати...

4 січня у ЗОШ №3 зібралися учасники 1-го етапу Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів, членів Малої Академії Наук. Майже всі місця зайняті, це говорить про зацікавленість та обдарованість наших дітей.

Дещо з офіційних моментів. Програма 1-го етапу Всеукраїнського конкурсу передбачає: заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт, реферати, тези; оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін; захист своїх робіт.

В конкурсі взяли участь 90 учнів охтирських шкіл - членів наукових товариств ОМЦПО-МАН та студенти Охтирського коледжу.

У роботі журі конкурсу-захисту задіяно 17 педагогів охтирських шкіл та ОМЦПО МАН, методист відділу освіти Наталя Гонтаренко, заступник директора ОМЦПО МАН Галина Попова, директор Охтирського краєзнавчого музею Людмила Міщенко та директор Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тамара Козир, науковий спеціаліст Гетьманського національного природного парку Оксана Суслова.

У привітаннях прозвучала надія і віра у велике творче майбутнє юних науковців, бо конкурс дає можливість проявити себе, долати нездоланні вершини, відшліфовувати грані своєї досконалості. «Ви окраса нації, наше майбутнє. Сьогодні зал заповнений, а це значить - у науки є майбутнє», - так зазначила директор музею Людмила Міщенко.

Ольга Литовченко, методист ОМЦПО МАН і секретар конкурсу оголосила про початок тривалого наукового марафону. Початок - 1 етап. 2-й - обласний конкурс-захист і завершальний - у Києві.

Під час захисту працювало 5 наукових відділень, учасники яких захищали свої наукові роботи в 22 секціях і виконували контрольні роботи з 8 шкільних дисциплін.

За результатами конкурсу-захисту 33 юних науковці, які за сумою трьох видів конкурсу набрали більше 85 балів та посіли 1-і місця у своїх секціях, представлятимуть наше місто на 2-ому етапі обласного Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у лютому цього року в місті Суми.

 

Які цьогорічні особливості діяльності Малої Академії Наук?

Відповідає методист Ольга Литовченко: «Взагалі ОМЦПО МАН передбачає діяльність 14 відділень і 100 секцій, наразі маємо 22 секції. Це залежить від кількості викладачів та учнів. Найбільше заявок у цьому навчальному році було у секції історії. Гуртки ведуть три керівники: Галина Альжинська, Світлана Уткіна та я, Ольга Литовченко. Можна зауважити, що тенденція зацікавленості до наукових пошуків і занять у МАН у дітей є, та нам не вистачає педагогічних кадрів. А в діяльності відділень фізики та хімії немає матеріальної бази. Ми з дітьми займаємося практично, теорію вони вчать у школі. От, наприклад, відділ економіки, який веде Юлія Савочка, сьогодні захищалися дві учениці: Маргарита Сергієнко («Найперспективніший ресурс майбутнього») та Олександра Максименко і Тетяна Альошкіна (« Роль місцевого податку на прикладі місцевого бюджету»).  Юна дослідниця Анастасія Савочка, (4 клас, ЗОШ №2) розглядала тему «Рівень зеленого споживання серед споживачів міста Охтирки». Керівник зі своїми учнями йдуть у міський відділ економіки і на прикладі місцевого бюджету і статистики досліджують свою тему.

Візьмемо секцію філології. До речі, всі філологи з охтирської гімназії. Таке відділення, як «мистецтвознавство» цьогоріч захищали дві учениці: Катерина Гурбанова («Традиції кобзарів Сумщини») та Поліна Платонова («Особливості повсякденного життя, культури, традиції та звичаїв козацтва у кінематографі»). Керівник Олена Романюк.

Нас інколи запитують, ну скільки ви той клімат досліджуватимете? Ну скільки, поки Земля крутиться. Щороку ведемо спостереження, порівнюємо, додаємо нові дані, документуємо.

Всі діти розумні та обдаровані, їх треба розкривати і працювати з ними. І я бажаю, щоб у нашому місті створювалися такі сприятливі умови для розкриття більшої кількості обдарованих дітей. А нинішнім переможцям бажаю успіху в науковому марафоні 2018 року».

 

Не можу залишити поза увагою конкурсні роботи переможців. Мені вдалось поставити декілька запитань по темах.

Тема конкурсної роботи Федора Чернова називається так: «Містобудування Охтирки. Історичний аспект». У своєму захисті Федір розповів про архітектурні особливості Охтирки, етапи забудови нашого міста, зміну архітектурного стилю, вивчення забудови та будівельний матеріал, який використовувався.

- Чому вибрав таку тему?

- Тому що цікавить історія міста, а ще архітектура та мистецтво.

(Федір уже закінчив художню школу і мріє стати архітектором, наразі готується до вступу в університет).

- Як зберегти історичні та архітектурні пам'ятки нашого міста?

- Це в нашій країні ще доволі складна й довготривала процедура. А в нашому місті ще й під 7-ма замками. Але треба в районі історичних пам'яток обмежено проводити ремонтні роботи, не можна навішати якісь вказівники чи рекламні вивіски, і, звичайно, залучати місцевий бюджет для збереження наших пам'яток. От, наприклад, «Постоялий двір» (Будинок офіцерів) - це один із перших готелів нашого краю, мав велике значення для розвитку нашого міста, це окраса і гостинність, це культурний розвиток міста. Наразі залишився тільки фасад. Його збережуть. А те що зруйнували - перепланують. (?)

- Чим цікава Охтиирка архітектурна для туристів?

- В першу чергу, це наші храми. Вони добре збереглися. Ще можна додати маршрут «Купецькі садиби», яких у на приблизно 10.

- Який архітектурний об'єкт Охтирки приваблює тебе найбільше?

- Споруда, що належить «енергозбуту» - це перша електростанція, башти в романському стилі.

- Хто допомагав тобі у науковій роботі? І які матеріали використовував?

- Допомагали мій керівник Ольга Литовченко, директор музею Людмила Міщенко, краєзнавець Олексій Сергієнко, надалі планую звернутись до краєзнавця Марії Поліщук. Використовував туристичні та архітектурні  посібники.

 

Президентський стипендіат Артем Ткаченко захищав тему преси. Тема його конкурсної роботи «Розвиток масової інформації на Охтирщині». Вчитель історії Артема - Тетяна Михайлівна Ситнік.

Із доповіді Артема ми почули про 4 етапи розвитку преси нашого краю, від 1917 року до 2018, тобто дослідження за сторічний період. Цікаво, що мова преси 1-го етапу 1917-1941 років була в основному російська (сильна цензура, залежність від Російської імперії), окупаційний період «Голос Охтирщини» - українська, в 1943 - німецька, на титульній сторінці тризуб до 1942 року, 1943- 90-і - українсько-російська. Задача Артема - проаналізувати розвиток нашої преси та радіо і виявити інформаційні можливості для Охтирщини. Та й взагалі, чи потрібні газети у вік інформаційних технологій? Артем вважає, що потрібні. Охтирка пам'ятає 30 видів різних газет.

Цікаво, яке ж видання виявиться найбільш живучим? Артемові дослідження продовжуються.

А ми будемо й надалі слідкувати за успіхами наших молодих науковців.

Марина Мороз

 

 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg