Про децентралізацію, "довгобуд" футбольного поля
та інші районі клопоти та проблеми ми поспілкувалися с депутатом Охтирської
районної ради Сергієм Гавриленком.
- Сергію Анатолійовичу, усюди критикують розпочатий процес
децентралізації. А точніше, те як він проводиться. Доки все вирішуватиме
"Центр"?
- Центральна влада з великою неохотою віддає важелі впливу.
Але ми не наблизимося до Європи, доки міцні самостійні місцеві громади
існуватимуть тільки в уяві політиків. Нагадаю, що Європейська хартія місцевого
самоврядування, була ратифікована Верховною Радою України ще 15 липня 1997 р. От
тільки - «право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону
здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ» - для
українців здебільш існує тільки "на папері". Руки опускати не слід.
За повноваження, як і за будь-яку владу, потрібно боротися, наполегливо
відстоюючи свої права. Певні оптимістичні сподівання є.
Хоча децентралізація і йде мляво, але на місцях повноважень вже
суттєво побільшало. Ми отримали додаткові надходження до районного бюджету, до
бюджетів сільських рад. В подальшому очікуються ще послаблення. Не підлягає
ніякому сумніву, що для Охтирщини децентралізація - це золоте дно!
За великим рахунком, якщо на нашій території видобувається
нафта та газ, ми повинні купатися у грошах. А поки що отримуємо усього
невеличку компенсацію за руйнацію нафтовиками екології, доріг та
інфраструктури.
Якщо, наприклад, Хухра потерпає від техногенних чинників
видобутку нафти, то саме цій громаді повинна йти перша і найголовніша
компенсація.
- Хухру Ви згадали тому, що звідти родом?
- Так, я народився і виріс у цьому мальовничому селі. Поруч
ліс, річка, луки. Тому завжди його згадую. Але екологічна проблема, на жаль, зачіпає
не тільки Хухру. Достатньо заглянути у статистику онкозахворювань. Зараз ту ж
саму Хухру навряд хто порекомендує для "зеленого" туризму. Сіл, які
багато втратили від розробки родовищ корисних копалин, ціла низка.
Видобуток енергоносіїв - питання державної важливості, тому
ніхто не закликає "згортати" виробництво. Але справедливі
відшкодування потрібні вже зараз. Чим швидше просуватиметься процес
децентралізації, тим скоріше до маленьких громад прийдуть оті "справедливі
гроші".
- Укрупнення громад - це один з обов'язкових принципів
децентралізації?
- Зараз в нашому районі створюється перша об'єднана громада
- Груньська. Призначені вибори її голови і депутатів на 18 грудня. Окрім груньчан
за нового голову проголосують і мешканці поблизу розташованих сіл.
Скоро, не теоретично, а практично, встановимо - є від укрупнення
економічна користь чи ні. Складнощі, з якими обов'язково стикнеться селянин, повинні
якимось чином компенсуватися.
Зрозуміло, щоб бути незалежним по-справжньому потрібно жити не
в борг, а на ті гроші, які заробляєш. Тому децентралізацію проводити треба і
від укрупнення адміністративних одиниць ми нікуди не дінемося.
Але на мій погляд, в першу чергу, треба прибрати подвійне управління
в районах і областях - замість рад і державних адміністрацій (РДА) залишити
тільки раду і її виконавчий апарат.
Потім з існуючих 23 сільських рад району 5-7 з найменшим
числом жителів приєднати до більших. Таким доволі безболісним чином «обкатати»
реформу. Окремо і вкрай обережно треба розглядати можливість приєднання
сільських рад, розташованих навколо Охтирки, до міської об'єднаної громади. Бо
там купа питань, які поки що ретельно ніхто не вивчав, а назад ходу не буде.
- Називаючи РДА зайвим елементом, Ви, як колишній її очільник,
мабуть, знаєте про що говорите...
- Районна рада, яка б вона не була, це демократичний орган.
Саме тому їй належить перевага. РДА - п'яте колесо, яке не завжди крутиться в
потрібну сторону. Районна рада, навіть сьогоднішнього складу, коли більшість
депутатів зорієнтовані на керівників домінуючих сільгосппідприємств району -
Зубка, Сугака, Кужеля, все ж таки може працювати на користь місцевих мешканців.
Але те, що фактично від трьох осіб, які завели по «своїй»
фракції до нашого містечкового парламенту - відповідно БПП, Аграрну та
Радикальну партії - залежать усі рішення ради - це вже не є добре.
На сьогодні тільки 7 з 34 депутатів лишаються самостійними
при прийнятті рішень. Наприклад, на останній сесії наші народні обранці,
оглядаючись на своїх "патронів" профінансували з районного бюджету
заробітні плати державним службовцям. Це при тому, що немає грошей на заробітні
плати освітянам, працівникам охорони здоров'я і культури. Таким чином, забравши
у вкрай потрібних району працівників, навіть те, чого й не було.
Разом з тим, хочу зазначити, що в районній раді відсутнє
протистояння, яке існує в обласній. Попри деякі суперечливі рішення, на
Охтирщині зберігається нормальний діалог керівництва ради з депутатами.
- На останок повернемося до Вашої рідної Хухри. Зажди на
односельця, який чогось досяг, дивляться прискіпливо, очікують від нього
допомоги. Що робите для Хухри?
- На кожного політика, суспільство повинно дивитися
максимально уважно. Немає контролю, немає й толку.
У селі відносини завжди були і лишаються особливими, більш
демократичними. В очі можуть сказати все, що про тебе думають, незважаючи на
посаду. З другого боку, рідне село, мала Батьківщина - у кожного в серці, тому
й хочеться зробити більше, аніж можеш.
Ні Хухра у цьому сенсі не є виключенням, ні я.
Нещодавнє значне досягнення - домігся виплати заборгованості
з боку підприємства «Гадячсир» здавачам молока, які є жителями Бугруватської,
Височанської, Кардашівської, і, зрозуміло, Хухрянської сільських рад. Ця
заборгованість існувала більше року. З кількома сільськими головами продовжуємо
роботу у даному напрямку. Треба щоб недобросовісний заготівельник молока
розрахувався за борги перед усіма жителями нашого району.
Це, як то кажуть, з плюсів, але є в моїй роботі й
недороблені проекти.
На сьогодні найбільшою задачею, яку досі не вдалось "закрити"
по Хухрі є поле для міні-футболу. За час, коли дана тема на слуху, зроблено
багато. Лишилося тільки «дістати» м'яке покриття для нього... Ну а поки його немає,
то наш проект вважається не завершеним.
Дехто з можновладців досі адресно "торпедує" будівництво
майданчика. Який сенс у таких деструктивних діях я не розумію. А попихати мене
не потрібно, я боровся і продовжую боротись за це поле.
Але поки що, на жаль, не можу сказати точну дату, коли ми
розріжемо стрічку на футбольній коробці. Можу тільки пообіцяти, що
довгоочікувана для молоді Хухри і довколишніх сіл подія - відкриття сучасного
спортивного майданчика - обов'язково відбудеться.
Підготував Роман Міхєєв
|