Він спізнюється, займає своє місце за столом, коли колеги вже працюють. І є над чим - у порядку денному аж 37 питань. Забігаючи на перед скажу, що цього хватило на увесь робочий день, засідали до 17-ї години.

29 вересня, а саме тоді відбулася XXII сесія міської ради, стало для мене початком застуди, яка завадила взяти участь у запланованому прес-турі до Верховної Ради, а для Романа Масла - стартом нового судового процесу, через нього і спізнився.

Роман Масло, 28 років. У березні 2014-го з посади начальника міського управління економіки й інвестиційної політики був мобілізований, з лютого 2015-го - служба за контрактом, при військоматі. Обрався до Охтирської міської ради за списком Народної партії як безпартійний. 25 жовтня 2015 року у межах територіального виборчого округу №18 за нього віддав свій голос 181 виборець з 523, що взяли участь у волевиявленні.

 З початком року, 29 березня, рішенням ХХ сесії Охтирська міська рада затвердила нову структуру і штати своїх виконавчих органів. По-простому - ліквідувала три управління, створивши натомість два з розширеними повноваженнями. Під ніж потрапило і управління економіки, начальником якого де-юре залишався військовослужбовець і депутат Роман Масло.

За наслідками ліквідації, яка покликала на світ чимало нарікань і протиріч, у числі звільнених опинився і Роман. Але на відміну від пасивних незадоволених, відстоювати своє право на посаду він пішов до суду, де просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. 3 серпня суд дійшов висновку, що помилок, допущених при звільненні, цілком достатньо аби ухвалити рішення на користь позивача. Проте, отримавши бажану сатисфакцію, Роман не зупинився. Тепер він хоче скасувати саму причину колотнечі - вікопомне рішення міської ради «Про затвердження структури і штатів...».

Один проти всіх. «Повернути усе так, як воно було»

Розмовляємо з Романом у перерві пленарного засідання, коли більшість поважного люду пішла диміти цигарками на вулицю чи їсти пиріжки у виїзному буфеті (до речі до другої перерви їх вже розмели). 

Сьогодні відбувся попередній судовий розгляд за моїм позовом до Охтирської міської ради, - пояснює Роман, відповідаючи на моє питання. - Я заявляв клопотання, щоб заборонити ліквідаційним комісіям і реєстраційній службі будь-які дії стосовно ліквідації. (Процес, якому дали старт іще навесні не є цілком завершеним і досі, - прим. автора).

Яка ваша мета? Для чого цей позов?

Є рішення суду про поновлення мене на роботі. Мене мусять поновити на посаді начальника управління економіки... Я ще у березні, коли на сесії ухвалювалося рішення, заявляв, що воно є неправомірним. Зараз я його скасовую у судовому порядку.

Ви не вважаєте, що внаслідок ваших дій може виникнути плутанина, що таким чином ви перешкоджаєте роботі новоутворених управлінь і міської ради?

Плутанина вже виникла. У мене немає на меті паралізувати роботу ні управлінь, ні ради. Я вважаю, якщо позов буде задоволений першою інстанцією, до набуття рішенням законної сили міська рада повинна буде терміново працювати і повертати усе так, як воно було. На той момент був начальник юридичного відділу, працювали комісії, вважаю що несе відповідальність і міський голова про що йому не раз заявлялося. З першого разу, як ми пам'ятаємо, 22 лютого, це питання не пройшло, а у березні уже 18 голосів назбиралося...

То позов до міського голови чи все-таки до ради?

Стосовно мого звільнення з роботи, я позивався до міського голови, на підставі розпорядження якого і відбулося звільнення. Цей позов до міської ради, бо вона ухвалювала рішення. Я звертаю увагу на те, що не могло бути ліквідації виконавчих органів місцевого самоврядування, фактично відбулася їх реорганізація. Так само є питання і до проведення конкурсу і його наслідків, які дають підстави говорити про суб'єктивне ставлення до деяких фахових працівників... Я вважаю, що все це зроблено для того, аби завести угодних для міського голови людей, які будуть мовчати про те, що відбувається. А відбувається, на мою особисту думку, розкрадання міських коштів...

В якому статусі ви позиваєтеся: як депутат, чи одноосібно як приватна особа?  

Я виступаю як мешканець м. Охтирки, громадянин, начальник управління, права якого були порушені.

Тобто, ви не шукаєте підтримки у колег?

З досвіду навчання в інституті політичної освіти знаю приклади, коли кілька депутатів, перебуваючи у меншості, можуть впливати на ситуацію. У нас же переважна більшість або не розуміють, або не хочуть розуміти, або залежні від міського голови - працюють у комунальних підприємствах, установах, організаціях. Зараз запитайте: «За що ви голосували по тому чи іншому рішенню?», - і половина не дасть відповіді.

То на коли справа призначена?

На 11 жовтня о 9-й годині ранку.

 Найшла коса на камінь?

Очевидно, що молодий амбітний депутат накопичує політичний і юридичний досвід. Наприклад, два програних позови щодо правомірності призначень керуючого справами і заступника міського голови, які, за його словами, суд першої інстанції й апеляція відхилили, не зупинили його, а лише надихнули на зміну тактики. Щодо нової справи, то він не сумнівається у власній правоті. «Я переконаний, що виграю цю справу», - говорить Роман і припускає, що перемога буде корисною решті звільнених працівників.

Між тим, для Охтирки це не абищо: депутат буквально закидав позовами  орган місцевого самоврядування, дійсним членом якого є сам. 29 вересня у порядку денному були питання, що стосувалися новостворених управлінь, зокрема про передачу певного майна (столи, комп'ютери...). Депутатські збори думку Романа про їх недоцільність відхилили, але жодної оцінки намірам колеги не дали. Депутати публічно - анічичирк, апелювали один до одного виключно Роман Масло та Ігор Алєксєєв. (Найшла коса на камінь?)

Оскільки в межах цієї публікації не знайшлося місця для альтернативної думки (а вона існує і буде подана), уточню деякі факти. Спірне рішення набрало не 18 голосів, як було сказано вище. «За» так звану адмінреформу проголосували 22 депутати + міський голова. Позицію «проти» тоді зайняли лише шестеро, троє з яких пов'язані родинними зв'язками і мають відоме прізвище (тато, мама, син). Двоє депутатів утрималися.

Чи встоїть у суді документ, ухвалений більшістю представницького органу громади? Хто його знає... Але одне відомо точно, за будь-яку війну розплачуються люди. Навіть якщо вона паперова і точиться у кабінетах.

Анна Протасова