Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Четверо із «УПА»
Четверо із «УПА» Печать
Автор ГородА   
11.07.2016 г.
Щоб не втомлювати вас здогадками, почну відкривати карти. Четверо – це найпопулярніші українські поети сьогодення: Юрій Андрухович, Іван Малкович, Олександр Ірванець та Сергій Жадан. «УПА» - Українська Поетична Антологія.

Наші відомі поети презентували себе та маловідомих, чи взагалі, нам невідомих українських поетів. Це було в Києві 21 травня і в Харкові 22 травня. Мені вдалося побувати в Харкові.

«Вечір чотирьох поетів» - так називався літературний захід, який відбувся в унікальному освітньому клубі «SPALAH». Ви розумієте, що все було унікально: і «УПА», і четверо поетів, і «SPALAH», а ще дощ і райдуга. Тому про все по порядку, про все потроху, а більше – то вже можливості і бажання кожного: побачити, почути, прочитати.

УКРАЇНСЬКА ПОЕТИЧНА АНТОЛОГІЯ

Це збірка віршів на 1218 сторінок, яка вміщує в собі поезії та найцікавіші сторінки із біографії майже 100 українських поетів. Звичайно, всіх не буду називати. Того травневого вечора гості почули такі імена: Богдан Ігор Антонич, Богдан Рубчак, Євген Плужник, Юрій Тарнавський, Анатолій Хічинський, Максим Рильський, Микола Холодний, Михайло Драй-Хмара, Наталка Білоцерківець, Микола Вінграновський, Юрко Позаяк, Атила Могильний, Ян Твардовський… Це тільки 13. А їх майже 100. Їх, звичайно, більше. Тож, давайте пізнавати своїх.

Велика заслуга в цьому відкритті належить Івану Малковичу, редактору видавництва «АБА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Колись це видавництво було зорієнтовано тільки на дітей, з 2008 року – вже й для дорослих. Про збірку бузкового кольору розповідає сам Іван Малкович: «ЇЇ приємно тримати в руках. Вона зручна, щоб взяти в дорогу, дізнатись про долі і насолодитись українським колоритним словом. Сотні поетів «Розстріляного Відродження»… на Заході не вірять, що таке могло бути. Поступово ми відкриємо кожного. Поети різні – сумні, веселі, як наше життя…».

Богдан Ігор Антонич – страшенно таємнича постать, пішов із життя на 28-ому році. Він – перша любов у поезії для Юрка Андруховича. А ви чули про нью-йоркську групу українських поетів 50-х років минулого століття? А вони там жили й писали для нас українською… «УПА» - це збірка багатьох поетів і також серія книжок окремих українських поетів, таких як Ліна Костенко, Віктор Неборак, Назар Гончар, і… Іван Малкович, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Сергій Жадан. Поети з Києва, Франківська, Ірпіня та Харкова. Вони звичайні й водночас харизматичні, вишукані і з почуттям гумору. Вони читали свої поезії, кепкували і розповідали чому, як, що й до чого. Спілкування з аудиторією було легке й невимушене, і дві години промайнули, як одна мить.

Книги, які нам презентували, можна було придбати тут же, а після презентації ще й отримати автограф. Як називаються збірки? Відображення у назві, у одному чи у двох словах - відчуття моменту чи стану душі поета. Іван Малкович - «Подорожник», Юрій Андрухович – «Листи в Україну», Олександр Ірванець – «Санітарочка Рая», Сергій Жадан – «Динамо Харків». На палітурках нових книг вказано тільки прізвище, і тільки одне ім’я – «ЛІНА». Ліна Василівна сказала: «Я не проти».

Юрій Андрухович представляв збірку Ліни Костенко, сказав: «Це безумовно велика людина. Хоча б про що б вона не писала, вона пише про себе». «Боже, я вільний!..». Такі вони всі незвичайні і трішки божевільні… веселі, замислені та різні такі. Іван Малкович – доброта і вишуканість. Юрій Андрухович – Патріарх «Бу-Ба-Бу», чи чули про таке? Як не чули, то просто Патріарх УкрСучЛіту. Олександр Ірванець балансує між сатирою і лірикою, Сергій Жадан – це свій хлопець, простий і зрозумілий. «Плач так, щоб мені подобалось», «Любовний хід по вулиці Радянській», «Повз все іде Жадан», «Із ірпінських електричок», «Світ обмежується тим, у що ти віриш», «Кожен має свою нагороду», «У кожнім місті є готель «Централь», «Коло тебе душа притислася і хоче ще, іще, іще, куди ж іще…» - такі крилаті фрази вдалось ухопити і залишити у своєму нотатнику.

СПАЛАХ

«SPALAH» - освітній хаб і коворкінг в історичному центрі Харкова, на вулиці Дівочій,6. Там ще висить стара назва «вул. Демченко». Де вулиця Демченко? Де вулиця Дівоча? Де Спалах? Ті, в кого запитувала по дорозі – не знають. Тож, якось за підказками з Інтернету та інтуїтивно знайшла це чудове місце, де я ще ніколи не була. Відкриваю для себе новий старий Харків. Який він насичений, різнокольоровий і різнорівневий… І як підтвердження почула від Малковича : «Це 30-і роки. Харків – це столиця українського видавництва і освіти». Так воно і є.

Харків український відроджується, це відчувається на кожному кроці, особливо у центрі міста. Хаб і коворкінг – що це значить? HUB – центр діяльності. CO-working – спільно працювати. У широкому сенсі – це модель організації роботи людей з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі, у вузькому – колективний офіс. Так є у Спалаху на 4-ому поверсі старого будинку, стіни – цегляні і вже нові з гіпсокартону, стеля – ще просто дерев’яні дошки, і нові світильники, нова вітальня і зручний робочий простір, екзотичні світлини і всілякі приємні дрібниці, тут же кава-чай і всі зручності. В той день ще й знаменитості поряд з тобою, і запросто «Добридень, Сергію!», «А ми вже з вами зустрічались у 2013-ому, Юрію. Це було 22 грудня». Андрухович якраз ставить дату «22.05.2016» і свій автограф, і своє «Щиро». Нумерологія працює, а може теорія невипадковості… І дуже приємно, що дві третіх учасників презентації - молодь. І дощ, і райдуга під вечір, все символічно й природно. Відродження знову у Харкові. Його приносять поети.

Валерія Бакуліна

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg