Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Золоті випускники Рибальського
Золоті випускники Рибальського Печать
Автор ГородА   
04.07.2016 г.
ImageВони закінчили школу у далекому 1966-ому, у селі Рибальське Охтирського району. 11 червня 2016-ого, 50 років потому, вони зібралися разом, щоб згадати шкільні роки, однокласників, рідну школу і своїх учителів.

У Рибальському залишилось тільки троє, а інших доля розкидала по всій Україні. Майже щороку майже всі приїжджають на гостини в рідне село. Звичайно, зустрічаються, згадують. А цього року вирішили культурно відпочити. Спочатку заїхали в рідну школу, а потім зібрались у кав’ярні і знову спогади…

На зустріч прийшли: Оксана Дяченко, Марія Рогальська, Катерина Івах, Люба Степенко, Ольга Ярмоленко, Катя Верходуб, Василь Кварта, Іван Рогальський, Микола Нестеренко, Микола Водотика, Василь Івах, Олексій Замашка, Петя Юрченко, Василь Деренко, Віктор Воропай, Михайло Вакула. Всього 16 чоловік. Натхненником і організатором зустрічі однокласників став Василь Кварта. А культурно-розважальну програму провели Анатолій та Еліна Кварти.

Село Рибальське об’єднує декілька хуторів: Жолоби, Івахи, Бідани, Бандури, Шаповалівка. От і ходили в школу діти з цих хуторів у восьмирічку в Рибальському. А потім у Грунь – до середньої школи. До 8-ого класу їх було 50 чоловік, а потім розділили на два класи.

Ведуча зустрічі однокласників – пані Еліна представляє кожного по черзі: ОКСАНА ДЯЧЕНКО все життя в Рибальському, все життя працювала у сільраді, тепер вдома. МАРІЯ РОГАЛЬСЬКА все життя віддала школі, її покликання нести добро дітям, яких навчала. КАТЯ ВЕРХОДУБ також залишилась у рідному селі і все життя працювала у сільраді бухгалтером. ЛЮБА СТЕПЕНКО – дівчина із багатодітної родини все життя у сфері громадського харчування, об’їздила весь світ аж до Австралії. Зараз живе в Охтирці. ОЛЬГА ЯРМОЛЕНКО вивчилась на агронома і живе на Лебединщині, в селі Штепівка. КАТЕРИНА ІВАХ живе у Тростянці, спочатку працювала маляром на ДОКі, а пізніше перейшла на залізницю.

А як склалися долі у хлопців із цього класу? Своїми спогадами починає ділитись ВАСИЛЬ КВАРТА. Всім відомо, що це непосидюча людина, змінив декілька робочих місць, працював у лісництві, і в ЦРЛ, в НГВУ і на Південній залізниці. Був провідником пасажирських вагонів, і Далекий Схід був для нього близьким. Життя навколо нього «горить і вирує». Василь Миколайович – людина, що будує і творить, і в цьому – сенс його життя. Сам із багатодітної родини, в сім’ї було 8 дітей.

«Рідне село – це природа, квітучі сади, ставки, сільськогосподарські виставки. А зараз село збідніло, розбиті дороги, клуб валиться і школа валиться. І середню школу планують об’єднати із дитсадком в НВК». Та Василь Миколайович все життя старався для своїх дітей і вони його не підвели, про співака Олександра Кварту знають не тільки в Україні, а й у Європі.

ІВАН РОГАЛЬСЬКИЙ нині живе в Сумах. Все життя віддав лісовому господарству, «валили і садили». Про обласний центр говорить, що це велике село, де всі знають одне одного.

МИКОЛА ВОДОТИКА – «йому б іще шапку і булаву, і був би гетьманом». А він все життя – у лісгоспі. ВАСИЛЬ ІВАХ – працював водієм. А зараз виховує онуків, їх у нього аж семеро.

ОЛЕКСІЙ ЗАМАШКА – все своє життя будує. Будує і дарує дітям. А зараз вернувся у село, говорить «земля є, житло є. 2 дочки, 2 зяті, 4 онуків». У людини все є.

ПЕТРО ЮРЧЕНКО. Всі його пам’ятають, як красеня, та ще й гармоніста. То ж і пішов вчитися в Сумське училище культури. І досі працює в Ясеновому, у клубі. Крутить дискотеки, організовує сімейні зустрічі, і захоплений бджолярством. «Без культури не можу і не уявляю своє життя».

ВАСИЛЬ ДЕРЕНКО – «ще один видний парубок на все село, так гарно співав»,- нагадує всім ведуча. Пан Василь же про своє життя говорить так: «Все життя у Рибальському, поїхав на Донбас, працював машиністом, та все ж повернувся у своє село, до мами».

ВІКТОР ВОРОПАЙ працював водієм в НГВУ. Живе в Охтирці. МИХАЙЛО ВАКУЛА оселився у Великій Писарівці. Все життя будує дороги.

Потім згадали тих, кого вже немає на цьому світі, і однокласників, і вчителів. Хвилина мовчання. 10 червня їхній першій вчительці Тетяні Тихонівні виповнилось 80 років. І почали дорослі однокласники згадувати про свої перші шкільні роки, тоді їхня перша вчителька була молодою тендітною дівчиною. Спочатку була піонервожатою. А потім стала вчителькою. Тоді такі професії, як вчитель і водій були в пошані. Оскільки перші вчительки були в них різні, а всі добрі, то всіх і згадали добрим словом, і Марію Кузьмівну, і Марію Арсентіївну, і класного керівника Валентину Іванівну.

«Раз у рік приїжджаю на могили батьків у Рибальське. І вже з ранньої весни починає снитися село і друзі. І ото вже жду з нетерпінням цього моменту зустрічі з дитинством».

«Моє село – це моя батьківщина, а школа – це перша вчителька. Зараз село вже не те, а все одно тягне подивитись». «А знаєте, коли я вперше поцілувався?». «А пам’ятаєш, як на уроці фізики?..», «А пам’ятаєш, як ти навчався в Сумах, а мене призвали в армію?..» «А пам’ятаєш, як ми хвилювались, коли поступали в комсомол?..».

І щоб нагадати про оцінки та вчителів, Еліна організувала конкурс-екзамен. Посміялись, поки здали ті екзамени, бо згадалось усього, бо хтось уже й забув, а хтось і досі пам’ятає різноманітні події зі шкільного життя. А впродовж розваг – спілкувались про життя-буття, співали й танцювали. І ніби й не було півстоліття, а ніби вчора випускний чи шкільний вечір, і молодість у душі, і радість у серці, незважаючи ні на що.

Незбагненно швидко біжить час, і ми намагаємось устигнути зробити те, що треба в цьому житті. Кажуть, що треба посадити дерево, виховати дитину і побудувати дім. У кожного виходить по-різному. Та все ж випускники 1966 року це робили: будували будинки, виховували дітей і садили дерева. Так непомітно стали дорослими…, але чомусь інколи хочеться зазирнути у ті роки, які називаються шкільними.

Такі зустрічі-спогади надають сили і однокласники радіють зустрічі, як діти. Потім розбігаються, згадують і через деякий час знову тягне зустрітись. А коли?

Підготувала Валерія Бакуліна

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg