Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow БЛАГОДІЙНІСТЬ
БЛАГОДІЙНІСТЬ Печать
Автор В. Бакуліна   
08.11.2015 г.
ImageМи стали іншими. Майдан і Революція гідності, війна на Сході України змінили країну, змінили людей. Можливо, не всіх, але багатьох.

Ми стали патріотами, волонтерами, захисниками. Випробування роблять нас сильнішими, заставляють нас думати, вчити свою мову,  свою історію і просто робити добро. І ця потреба народжується в  серці, іде від  душі, а не за чиєюсь вказівкою. Ця стаття саме про таких людей, наших земляків.Відбулись  три події, про які обов’язково хочеться розповісти.

МИКОЛА АНТОНОВИЧ ЯВТУШЕНКО подарував свою дачу на Положанці родині Руслана Білана. Всі формальності вже виконані і нові господарі вже думають, що ж там весною посадити? Ольга Білан, нова господиня вирішила, що там буде фруктовий сад, досадить ще дерев і її малюкам,  Ростику й Лєрі буде там добре.  
А як усе вийшло? Микола Антонович вже пенсіонер, 76 років. Він учасник художньої самодіяльності в Охтирському тер центрі,  грає на баяні, грає в театрі, співає в хорі, любить спілкуватись. Дружина й донька у нього померли, має сина Антона. Коли була повна сім’я, коли були молодші – то дача була допомогою в господарстві. 20 років родина Явтушенків користувалася ділянкою землі на околиці Охтирки, мали там садок, груші, яблуні, виноград. І будиночок там є, і світло підведене. Але останні роки у  Миколи Антоновича не було потреби перейматися дачним клопотом. І якось прийшла думка віддати тим, кому це необхідніше.

«Спочатку хотіли продати, а потім в голову зайшло подарувати комусь із воїнів АТО. Порадився зі своїм онуком Антоном, і він також пристав до такої думки. В тер центрі час від часу буває Наталя Фальова, то я й запропонував їй таку ідею, попросив щоб порадила кому саме подарувати. У військовій частині вирішили подарувати сім’ї загиблого Руслана Білана.
 Ми з Олею вже їздили туди разом, подивились. Звісно, ділянка заросла, але туди прикласти рук і буде гарно для відпочинку, на  природі діткам буде добре. Коли своєму онукові сказав кому буде належати дача, Антон згадав, як у шкільні роки грав із Русланом у футбол», - розповідає Микола Антонович Явтушенко.

ІВАН ЯКОВИЧ МАНДРИКА, пенсіонер, художник. Займається вирощуванням садових культур, переймається озелененням і благоустроєм рідного міста Охтирки. Нещодавно на території Успенської церкви з’явилась Алея Пам’яті Героїв, встановлений пам’ятний знак захисникам України. В архітектурному проекті передбачалось, що дана алея буде прикрашена зеленими насадженнями. І час зробити це - якраз відповідний. Іван Якович  вирішив внести свій вклад у  оформлення  Алеї Пам’яті. Він надав 24 кущі самшиту, які в п’ятницю 29 жовтня, зранку були висаджені працівниками КП  «Благоустрій». Тепер  Алея пам’яті виглядає облагородженою.

СЕРГІЙ СТЕПАНОВ, ІГОР ВАСИЛЕВСЬКИЙ, ІВАН ГАПОЧЕНКО – представники мистецтва, художники, а саме Сумського відділення Національної Спілки Художників України провели в Охтирці благодійний аукціон. 30-31 жовтня в фойє Охтирського РБК були виставлені їхні роботи. Незважаючи на анонс в ЗМІ і рекламу по місту на аукціон прийшло небагато охтирчан. Та все ж люди заходили, дивились, милувались  на картини, на яких зображене наше українське – історія, краєвиди, натюрморти. Всього було представлено до 20 полотен.

В результаті, продалося дві картини на суму 2200. Ці гроші художники вирішили передати на лікування Дмитра Середи, нашого мужнього воїна - охтирчанина. Діма наразі лікується в Німеччині, переніс уже  -енну операцію і кошти надалі йому будуть потрібні. І наша підтримка також. Художники це розуміють . Їхня акція благо чинності не перша, та й не остання, мабуть.

«Ми постійно цим займаємось, з того часу, як на нас напав ворог, - говорить ІГОР ВАСИЛЕВСЬКИЙ. Перший аукціон пройшов у Сумах, у травні 2014-го року. Спілка художників разом із представниками Банківської Академії були організаторами. Тоді вторгували 135 000 грн. На виручені кошти закупили обмундирування для бійців Сумського ракетного батальйону, відвезли їм одяг на місце тодішньої їх дислокації, в станицю Луганську. На кошти, виручені в результаті 2-го аукціону придбали прибори нічного бачення. 3-й аукціон також проходив у Сумах, придбали тоді, чого потребували наші добровольці. 17 жовтня цьогоріч пройшов 4-й аукціон, і ми таким чином допомогли родині учасника АТО. Цьогоріч допомагали пораненим. В Охтирці проводимо вже другий подібний захід. Вперше була виставка-продаж  картин охтирських та сумських художників. Виручені кошти віддали представникам «Правого сектору».

Про себе Ігор Едуардович говорить: «Я родом із Донецька, навчався в Києві, в Сумах живу з 1985 року. Можу сказати, як художник, що Сумщина – це вся Україна, тут і Полісся, і Холмщина, і Наддніпрянщина. Я бував на пленерах у багатьох місцевостях Сумщини, і в кожному є водночас і спорідненість з іншими європейськими краєвидами і неповторність Слобожанщини. А Охтирка, взагалі, місто стратегічного значення для країни, а  людей мистецтва притягує  у різні часи й епохи незвичайна енергетика вашої місцевості. В Охтирці дуже багато цікавих місць, які хочеться писати.

Наша сьогоднішня виставка – це пропаганда мистецтва. Це для того, щоб люди звикали до культури, до мистецтва. Щоб дітей привчали. І, звісно, в місті повинна бути картинна галерея чи художній музей. Бо після наших пересувних виставок ми можемо й хотіли б залишити деякі роботи місту. На сьогоднішній день, такого спеціального закладу, на кшталт, Тростянецької картинної галереї чи Лебединського художнього музею, в Охтирці немає. В Сумах, у Банківській Академії, після нашого аукціону створили картинну галерею «Філантроп». Після революційних змін в країну першою повинна прийти культура. І це потрібно пропагувати, більше того, робити. Наприклад, як у Сумах починався «БАХ-фест»? На ентузіазмі, з малого. Орест Коваль, органіст, музикант започаткував на початку 2000-х цей фестиваль. Наразі, «Бах-фест» занесений в реєстр республіканських заходів. Потрібно вибрати якийсь місцевий тренд. Охтирка багата митцями. Центр міста повинен бути наповнений об’єктами культури».

У своїй передвиборчій програмі Андрій Шор використав таку фразу: «Для того, щоб торжествувало зло, достатньо, щоб хороші люди нічого не робили». Та з огляду вище написаного, бачимо, що в нашому місті, в нашій країні хороші люди є і вони роблять конкретні  добрі справи. Добро восторжествує!

 

Валерія Бакуліна.

на фото Микола Явтушенко


художники Ігор Василевський, Сергій Жидєль, Сергій Степанов та учасники молодіжного театру "Чудаки" 

 

 

 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg