Гавриленко С.А.:

- Сьогодні я хотів би звернути увагу жителів Охтирки і району на ті процеси, які в ці дні і тижні відбуваються в реформуванні нашого життя. Подією травня, вважаю, буде фактичний початок впровадження адміністративно-територіальної реформи. «Територіальна» її частина означатиме укрупнення громад – сільських рад та районів. Адміністративна – перерозподіл повноважень між органами державної влади, як наприклад – ліквідація районних і обласних державних адміністрацій і створення замість них виконавчих органів відповідно районних і обласних рад, а також введення посад державних урядників, які уособлюватимуть владну вертикаль Президента.

В чому є необхідність такої реформи?

Для початку статистика: Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 2,5 мільйона осіб, а кількість сіл — на 348, а от кількість сільських рад збільшилась на 1067 одиниць. При цьому майже половина (12 тисяч) територіальних громад налічують до трьох тисяч осіб, а близько п’яти тисяч — до тисячі осіб, понад тисяча громад — до 500 осіб населення. Що стосується нашого Охтирського району, в ньому налічується 91 село і селище Чупахівка. При цьому в двох селах вже багато років і фактично, і формально відсутні мешканці, в 10 селах проживає від 3 до 10 жителів, ще в 10 – від 11 до 20. Діють одна селищна та 22 сільських ради…

Отже, Ви хочете сказати, що зменшення сільського населення виправдовує скорочення кількості сільських рад?

Скорочення кількості населення – важливий фактор, але, вважаю, не головний. Головним є необхідність створення самодостатніх фінансово, платоспроможних громад. Як приклад, наведу маленьку Карпилівську сільську раду, де формування т. зв. «першого кошика» доходів – тільки податки з працівників-бюджетників самої сільської ради. Там немає ні підприємств, ні школи… Є лише сільська рада, клуб та фельдшерський пункт. З яких надходжень Карпилівці формувати бюджет? Чи можна більш ефективно використовувати державні кошти? Більшість сільських рад Охтирщини, як всієї України, є дотаційними. Наш районний бюджет, при існуючій системі, постійно дотується державою. Тут, звичайно треба згадати про фактор нераціонального збору податків і їх розподілення між бюджетами різних рівнів. Охтирський район, наприклад заробляє достатньо коштів для свого безбідного існування, але значна частина податкових платежів надходить до державного бюджету, а вже звідти повертається дотація для забезпечення мінімальних послуг, гарантованих державою. Отже, я покладаю надію на реформу в тому, що відбудеться реальна децентралізація, кошти залишатимуться «на місцях», проблеми вирішуватимуться там, де вони виникають.

Які, наприклад, проблеми?

Наприклад, зараз сільські ради розпоряджаються лише землями в самих селах – населених пунктах. Землями за межами (поля, і т.д.) ще кілька років тому розпоряджались районні державні адміністрації, зараз - обласні адміністрації. Часто  сільські голови дізнаються про нового орендаря землі державної власності чи водного об’єкту-ставка вже після того, як в Сумах заключили з ним договір оренди.

На якому етапі зараз реформа, що планується «на виході»?

 На минулому тижні у відповідь на лист з обласної державної адміністрації (ОДА), районні держадміністрації (РДА) подали свої бачення нового адміністративного устрою в районах. При чому ні в листі ОДА, ні в Методиці, яку 8 квітня затвердив Кабінет Міністрів України, ні в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не прописані такі важливі речі, як, наприклад, мінімальна кількість жителів в новоутворених громадах. І це не єдине упущення. Але деякі цифри все ж таки маються. По кількості учнів – не менше 250 в одній установі, дошкільнят – не менше 100. Максимальна відстань від центру громади до крайнього села – не більше 20 км. Також регламентується наявність між прогнозованим центром і основними населеними пунктами доріг з твердим покриттям.

В нашому районі, відповідно до бачення РДА, залишиться всього 8 сільських рад. Ця цифра була озвучена на нараді минулого тижня. Обласні державні адміністрації вже до 1 червня повинні подати зведену інформацію по області – проект Перспективного плану в Кабінет Міністрів України. Відповідно до Методики в областях створені Робочі групи. Можливо, в своєму розпорядженні вони мають додаткові рекомендації. Неодноразово звучало, що кількість укрупнених громад в нашому районі може бути лише 3.

Вісім сільрад – малувато, але ще якось можна наладити життя, а от три вже явно «перебір». Ну а районів скільки у в області лишиться?

З 18 районів в Сумській області може залишитись 5, в тому числі Охтирський, який включить в себе нинішні Великописарівський, Тростянецький, частково Лебединський і зовсім трішечки Краснопільського району.

Яка ваша думка щодо наслідків такого укрупнення?

Як ми вже бачили, необхідність укрупнення громад в деяких випадках назріла, але, думаю, в районі все-таки має залишитись близько 8 укрупнених сільських рад.

А як щодо закладів соціальної сфери?

Говорячи про необхідність надання тих чи інших послуг, я завжди виділяю послуги освітні – навчання і виховання підростаючого покоління. Якщо, для порівняння в місті Охтирка учнів приблизно в два рази менше, ніж в районі, то шкіл в місті – 10, а в районі – 27. Багато з них – малокомплектні. Багато класів – не повні – діти знаходяться на індивідуальному навчанні. Зрозуміло, для держави важливо, щоб в кожної дитини був рівний доступ до благ цивілізації, включно з якісним навчанням. Щодо виховання, то воно неповноцінне без колективу. Мабуть не правильно, коли ти в своєму класі один, в тебе немає однокласників.

Виходить, адмінреформа назріла...

Наскільки мені відомо, з 13 травня Конституційна асамблея (а саме вона напрацьовує зміни до Конституції) буде збиратися кожні два тижні. Для того, щоб внести зміни до Основного Закону, депутати повинні проголосувати за них на двох сесіях – до 17 липня і в вересні-жовтні. При чому так, щоб встигнути до місцевих виборів 25 жовтня, які треба вже буде проводити під нову територіальну структуру, під нові повноваження органів місцевого самоврядування.

Ви говорили більше про район, а як щодо міста Охтирка?

Охтирка буде центром територіальної громади, в яку можливо ввійдуть сусідні села, та центром району. В цьому розумінні, вважаю, відкриваються нові перспективи, як для підприємницької діяльності, так і для жителів міста. Адже не в кожному нинішньому районному центрі буде надаватися повний перелік послуг, а в нас буде. Навіть розширений, в тому числі в галузі охорони здоров’я. Та і саме знаходження органів державної влади сприятиме кращому побуту охтирчан. Я сподіваюсь, що все це підштовхне економічний розвиток Охтирки.

А чи не вийде навпаки? Що такого цінного подарує адмінреформа?

На це питання традиційно відповідають про залучення інвестицій, розвиток всього і вся, т.д., без ніякої конкретики. Як людина з вищою економічною освітою, досвідом роботи на керівних посадах у владі, а також в приватних, в тому числі Київських структурах, скажу так – по-перше, самі економічно активні охтирчани повинні захотіти розвивати своє місто. Не секрет, що кілька десятків жителів мають серйозні передумови для цього: нерухомість, земельні ділянки, т. д, але просто продовжують це накопичувати, не створюючи на цих потужностях робочі місця, не ефективно використовуючи свої основні фонди.

По-друге, якщо і згадувати інвесторів, то не якихось міфічних, а з конкретними прізвищами чи назвами організацій. Знаю, деякі напрацювання в цьому напрямку робились, але я б особисто більш активно працював з відомими в Україні бізнесменами. При бажанні, «вийти» на них можна. Тим більше, що потенційно цікавих тем для спільної діяльності Охтирщина може запропонувати відразу декілька.

Яких саме?

Нехай це буде моєю комерційною таємницею, яку я використаю на благо міста десь ближче до закінчення цього календарного року. J

Плануєте повернутись у владні структури?

Так, звичайно я прийму участь у виборах до Охтирської районної ради та буду сподіватись на підтримку своїх задумів.

І питання наостанок: А як щодо виборів Охтирського міського голови? Не вперше питаю, але досі не отримав конкретної відповіді…

Це дуже серйозне рішення, воно повинно бути вкрай виваженим. Питання навіть не в тому, чи готовий я працювати на громаду. Працював, працюю і буду працювати, незалежно від посади.

Але для того, щоб розвивати місто, а не тихенько підтримувати його життєдіяльність, потрібні сміливі реформи. При чому, одних ідей замало – потрібно роз’яснити суспільству необхідність змін, подолати супротив чиновницького апарату, припинити протекціонізм, делегувати частину своїх повноважень представникам власної команди і забезпечувати за всім цім  процесом неухильний контроль. 

Я озвучив лише верхівку айсбергу проблем, з якими зіштовхнеться ініціатор реформ. Просто «поцарювати» з якихось честолюбних поглядів чи нездорових амбіцій – такого у мене і в гадках немає. Балотуватись є сенс лише для реалізації реальних справ. Ключове слово – РЕАЛІЗАЦІЯ.

Якщо на посаді мера діяти, то крісло стане з перших днів пекучою сковорідкою.  Ось чому я прискіпливо розмірковую над рішенням чи подавати свою кандидатуру на посаду Охтирського міського голови.

Для зміни життя – державі необхідні реформи на всіх рівнях.  Адміністративна, територіальна і багато інших.  Без цього ніяк. Ну і звісно, усім нам потрібен мир!

Спілкувався Андрій Міхєєв