Керівник дитячого оркестру духових інструментів Володимир Миколайович Петрик нещодавно повернувся з обласного центру з перемогою. Взявши участь у конкурсі майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості», Володимир Миколайович став першим у номінації «Керівник гуртка вокального та музичного мистецтва».

Як виявилося, професійний конкурс для справжнього професіонала – річ зовсім не страшна. Військовий диригент, Заслужений артист України, талановитий педагог вкотре довів, досвід креативності не суперечить. Адже саме інновації і креативний підхід до роботи з дітьми були основними критеріями конкурсної оцінки. Другий (очний) тур обласного етапу Всеукраїнського конкурсу відбувся 26 лютого в Сумах, в обласному центрі позашкільної освіти. Робота над програмою першого (заочного) туру тривала ще з осені минулого року.

Володимир Миколайович розповідає:

За час виконання конкурсної програми, ми з оркестром і методистами міського центру позашкільної освіти виконали величезний обсяг роботи. Записали на відео два тематичні уроки, в яких продемонстрували оркестрово-ансамблеву, загальну оркестрову підготовку і роботу в оркестрових групах. А ще ж документи, методичні розробки, виховання, взаємодія з батьками й індивідуальна робота з дітьми… Поставилися до завдання дуже відповідально. Ну а потім ще й виявилося, що треба їхати в Суми, на захист. Дуже вдячний методисту художньо-естетичного напрямку Наталії Миколаївні Бездрабко, яка займалася оформленням документів, що вимагалися згідно положення про конкурс.

 Розмовляємо з Володимиром Миколайовичем в оркестровому класі. Колектив, історія якого почалася у 1999-му році, базується в приміщенні школи № 6. Поговорити домовилися до початку занять, бо як прийдуть діти, йому вже ніколи буде відволікатися на сторонніх осіб.

Записали ми для конкурсу марш «Козацька слава» Олександра Морозова. Це мій колега, військовий диригент. Ось тут над дошкою його портрет висів, - продовжує розповідь Володимир Миколайович. - Старшина оркестру провів музичну вікторину з питаннями для всіх вікових категорій. Підготували слайд-шоу, доклад. Все як годиться…А вже під час презентації у Сумах, я дозволив собі імпровізацію. Розказав про себе і музикантів своїми словами.

Хвилин 15 говорив. Який відбір до колективу, а в мене є й діти-сироти, і діти з багатодітних родин. Чим займаються вихованці перший рік, а як поставиш дихання і осанку, таке воно й буде!

Я, - кажу, - колишній військових диригент, а колишніх диригентів не буває. Структура військового оркестру, військове навчання музикантів - воно пройшло випробування роками. Без дисципліни в хлоп’ячому колективі дуже важко досягти успіху. Це і розпорядок дня, і поводження з інструментами, нотами, пультами. Є старшина оркестру зі своїми обов’язками, два помічники. І 36 оркестрантів. Є випускники, а є такі манюсінькі… третій клас.

Розповів про перемоги на конкурсах, а нижче другого місця ніде не було. Маю на своєму рахунку 4 телепрограми і більше 50 музичних творів, записаних на українському радіо. Так що, - кажу, - працювати я вмію.

У мене питають: «А хто у вас теорію музики викладає?»

- Все в одній особі, - відповідаю. А вони дивуються…

Оцінювання конкурсантів здійснювало фахове журі, у складі якого наукові працівники та викладачі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науково-методичного центру культури і мистецтв, вищого училища мистецтв ім. Д.С.Бортнянського, державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка. Журі визнало Володимира Миколайовича Петрика кращим керівником гуртка вокального та музичного мистецтва в області. Що, власне, ми й самі давно знаємо.

Скористаюся презентацією оркестру з сайту Охтирського міського центру позашкільної освіти. Тут сказано, що наш дитячий оркестр один з кращих колективів області. У 2005 році йому присвоєно почесне звання «Зразковий». За роки існування оркестр підготував майже сто особистих концертів і десятки виступів у міських концертних програмах, фестивалях, дитячих святкових ранках. Під керівництвом Володимира Миколайовича Петрика діти опановують флейту, кларнет, тенор, альт та інші інструменти. Вихованці оркестру стали студентами профільних навчальних закладів: Сумського училища культури і мистецтв, Полтавського, Харківського, Сімферопольського музичних училищ.

Колектив - переможець обласних конкурсів дитячих оркестрів духових та народних інструментів: 2003, 2005, 2007 років.

2009 року за особливі заслуги і популяризацію духової музики оркестру присвоєно звання народного.

За словами Володимира Миколайовича, зараз колектив готується до участі в наступному конкурсі. Він відбудеться у Сумах 28 березня. Був час, принципово на конкурси не їздили, бо пережили на одному з них нечесне суддівство. А цього року вирішили їхати.

Маємо прекрасний колектив, - продовжує розповідь Володимир Миколайович, - чудову і дуже складну програму. Підготували потужну композицію «Привид Опери» по відомому мюзиклу Эндрю Ллойда Уэббера. З обов’язкової програми – марш і вальс. Марш Григорія Свиридова до драми Пушкіна «Метель». Це не військовий марш, в ньому немає «пружини», він більш демократичний, цивільний. І старинний вальс Герольда Кітлєра «Ожидание». Дуже красивий, ажурний твір.

Це вже готові, розучені речі? – питаю здивовано з огляду на конкурс керівників гуртків, який щойно завершився.

Так. Готові. Я роздав ноти десь у грудні і сказав дітям: «Якщо ви освоюєте цю програму, я обіцяю дати вам таку забойну річ!». І перед новим роком ми зіграли програму, і я дав їм нову композицію. Називається «Alma Latina». Це рок. Ми ж і рок граємо. У нас є «Дим над водою» Deep purple. Правда, з рік був застой. Була проблема з бас-гітарою. А потім мені поталанило. Зараз у нас чудовий гітарист і бас-гітарист. У «Привиді опери», там же практично немає пауз. Там «залізниця».  І мої гітаристи це витягують. Я їм після кожної репетиції руку тисну. Молодці. Радують. Дуже гарні хлопці…

В цьому році у мене 6 випускників, – додає по невеличкій паузі Володимир Миколайович. - Троє будуть вступати до музикальних навчальних закладів.

І знову все спочатку?

Та я все життя по болоту… - сміється. - Малеча тішить.

…І в дверях класу з’являється та сама малеча. По-дорослому здороваються з керівником, подаючи руку як рівний рівному. По одному дістають з шафи кожен свого інструмента. Чудові інструменти, придбані нафтовиками за життя (добрим словом згаданого тут) голови профспілкового комітету Михайла Павловича Канівця.

Клас поступово наповнюється дітьми. «Ану, хлопці! Змагання по витриманому звуку!», - командує Володимир Миколайович. І малі музиканти починають виконувати звичні для них і не зрозумілі для стороннього вуха вправи. Це означає, що пора йти. До зустрічі на концертах!

Анна Протасова