9 березня – день народження  Тараса Шевченка. По всій Україні оголошена акція «Читаємо Шевченка», з самого ранку триває марафон «Борітеся – поборете!». Слово геніального Пророка звучить по всій Україні, вірші Кобзаря наживо  читають письменники, бійці, депутати…

В Києві – Президент Петро Порошенко вручає премії імені Шевченка . В Харкові, попри загрозу теракту, до пам’ятника Шевченку прийшли сміливі городяни: «Це ж наш Тарас!». Збирали гроші для бійців АТО.

У Рівному – читали «Заповіт», окрім традиційного вшанування – одночасне виконання Гімну України, в Сумах – жителі міста читали Шевченка,  навіть азербайджанською мовою, студенти організували флешмоби, школярі хором читали Шевченка біля стін школи, бійці декламували в бліндажах.  По всій Україні читали Шевченка...А в Охтирці ? О 10-й біля пам’ятника поетові зібралась громада міста.   До охтирчан з привітанням звернувся міський голова І.Ю.Алєксєєв і керівник осередку «Просвіта» О.М.Скиба. Вони ще раз нагадали нам про значення і велич  шевченкового слова. Вихованці гуртка художнього читання продекламували  вірші та уривки з поем Тараса Шевченка. Захід в Охтирці відбувся.

І в  Сімферополі відбувся, там на мітинг вийшли приблизно 50  патріотів України, Їх розігнала поліція.  За використання української символіки тим сміливцям загрожує покарання.

В Охтирці біля пам’ятника Шевченку зібралось до сотні чоловік, більше ніж у Сімферополі!Спокійно пом’янули Кобзаря  незлим, тихим словом… Поклали квіти. Після закінчення офіційної частини не всі розійшлись, люди залишились, почитали Шевченка біля його пам’ятника. На жаль, таких було мало, лише представники ГО «Охтирський Майдан». А в цей час, до Шевченка «за гратами» не пускали.

 Одна охтирчанка вирішила покласти квіти до пам’ятника, що знаходиться на території охтирського  відділу міліції… і отримала душевну травму.

Пані з квітами  підійшла до воріт відділу, а черговий каже:

-Нема Шевченка.

- Як нема?

- Так нема. Он у центрі, біля міськради є, йдіть туди й кладіть квіти

- А я хочу сюди.

Врешті-решт жінку пропустили на територію. Але коли вона побачила пам’ятник,розплакалась. Шевченко стояв облуплений, наче обпльований, вигляд занедбаний і жалюгідний. На території чисто, а біля Шевченка – геть непривабливо. -Чому біля Шевченка  брудно? – запитала пані у чергового міліціонера.

- А що, я буду підмітати? І чого прибиральниця повинна?

-Ну давайте я підмету. У Шевченка ж день народження сьогодні.

-Так, приходьте завтра до начальника міліції і висловлюйте йому все, що хочете.

Так Людмила Новосєльська (а це була саме вона)  вшанувала Шевченка «за гратами»: поклала квіти й прочитала вірш поета.Пам’ятник на території міліцейського відділку, до речі, зробив її чоловік – заслужений архітектор України Михайло Новосєльський.

Валерія Бакуліна