Підраховано, що одна використана пальчикова батарейка, безтурботно викинута в сміттєву корзину, забруднює важкими металами 20 кв.м землі, у лісовій зоні – це територія існування двох дерев, двох кротів, одного їжачка та декількох тисяч дощових черв’яків. Тобто, викинувши одну батарейку, ми знищуємо певний мікросвіт. Що відбувається далі? Кислоти, свинець, кадмій, цинк та інші небезпечні для здоров’я важкі метали, що містяться в батарейках, попадають в землю, в грунтові води, в річки, далі вони попадають в рослини і в тварини і, нарешті (!), в організм людини. Ми знищуємо самі себе!

Чи звертали ви увагу, що на батарейках є значок – попередження «перекреслена сміттєва корзина»? Так, у корзину не можна, на вулицю,  за вікно, на смітник – НЕ МОЖНА! Що робити?

Що робити? Куди їх дівати? – запитала мене Наталя Никоненко, бібліотекар. Я вже зібрала використаних батарейок повний коробок і в мене рука не піднімається  викинути їх на смітник, бо я знаю, як це небезпечно. Ну шкода мені отих черв’ячків, кротів і їжака. Я знаю, що в Україні, тим паче в Охтирці, це питання не вирішено.

 Тож ми задались питанням,  як це вирішується в розвинених країнах?  Є таке поняття – екологічна грамотність. Для цього створюються умови для збереження природоохоронного законодавства в країнах ЄС, США, КАНАДИ викинути батарейки можна в любому супермаркеті чи магазині та на вулицях міста в спеціальний контейнер.

Декілька років тому в Україні не було підприємства по переробці використаних батарейок, потім з’явились приватні підприємства. Але свідомих громадян було мало і використаних батарейок також.

У вересні 2011 року У Львові відкрився перший на Україні завод «Аргентум» по переробці акумуляторів різних типів. Але є одне але. Цей завод може переробляти лише 1 тонну батарейок відразу. Такої кількості відразу не надходить.

 На сьогодні, в деяких українських містах діють пункти по прийому використаних акумуляторів. Бокси для батарейок поставили в магазинах, у відділеннях деяких банків, на деяких автозаправках і в салонах МТС. Так почалась кампанія «Збережи планету! Викидай правильно!».

Виявляється, що в Охтирці, крім бібліотекаря Наталки, є ще багато свідомих людей, які не викидають використані батарейки на смітник і продовжують збирати. Нарешті, за справу взялись фахівці.

ОКСАНА СУСЛОВА, провідний фахівець Гетьманського парку з екоосвіти ініціювала в нашому місті природоохоронний проект «БАТАРЕЙКУ - ЗАВОДУ, ПРИРОДІ – СВОБОДУ!». Вона вже налагодила стосунки по волонтерській роботі з цього питання в Охтирському центрі позашкільної освіти (ДЮЦ) і провела з ними заняття. А 19 грудня провела заняття в школі №6. Кореспондент газети була присутня на уроці, і разом з дітьми й вчителями переконались, що нашу планету потрібно негайно рятувати. І почати потрібно з себе. Як казав великий письменник Екзюпері разом зі своїм Маленьким Принцем «Встав зранку, привів себе в порядок і приведи в порядок свою планету».

Оксана Вікторівна ретельно підготувалась , а учні, затамувавши подих слухали, дивились ; плакати й відеоматеріали про шкоду використаних батарейок, про збір та переробку  відходів  за кордоном заставили задуматись та взятись за роботу нашу малечу. До того ж, екологи всіх країн закликають збирати використані батарейки і здавати їх на переробку. Разом вирішили, що робити:

1). Збирати в спеціальний контейнер, відведений у визначеному місці в школі під наглядом бібліотекаря ОКСАНИ ЛИТВИНЕНКО;

2). Розповсюджувати інформацію всім друзям, родичам, сусідам дорослим і малим про шкоду й методи утилізації батарейок;

3). Зареєструватись в Інтернеті і заявити про свою діяльність і поширювати інформацію у суспільстві.

Учні прийшли не з пустими руками, а з використаними батарейками, які закидали в пластикову пляшку. Найбільше приніс ІВАН ПРОЗОРОВ із 4-го класу, разом з братом назбирали 56 штук. Чимало назбирали ВІКТОРІЯ КРОЩЕНКО та РУСЛАН КРАВЧЕНКО. Вчителі  школи також долучились до проекту. Організатори  вирішили збирати до березня нинішнього року, по мірі накопичення по всіх школах, офісах, та інших закладах волонтери будуть робити наступний крок – відправляти на переробку на Львівський завод.

«Шлях тільки вперед, зворотної дороги для переробки немає!», - наголосила  фахівець Оксана Суслова. Подібні заняття вона буде проводити по школах міста і розповсюджувати в соцмережах. Мабуть, і відповідальним спецслужбам міста потрібно зайнятись справою.

Отже, процес  порятунку планети на території Охтирки  розпочато. Приєднуйтесь!

               Валерія Бакуліна.