Близько трьох місяців тому на відповідальну посаду голови Охтирської районної державної адміністрації був призначений молодий політик та громадський активіст Сергій Гавриленко.І хоча "традиційних" 100 днів з моменту його призначення на сьогодні ще не минуло, Сергій Анатолійович охоче погодився на ексклюзивне інтерв'ю для нашого видання, а на питання (навіть, на так звані "незручні")відповідав конкретно та відверто:
- Отже, як би Ви самі охарактеризували початок своєї роботи на чолі району та її результати?
- Насамперед,відзначу: ситуація на Охтирщині стабільна, план надходжень до бюджету за І півріччя виконаний на 102 %, жнива проходять нормально, район буде з продуктами. Також варто зауважити, що мені випало працювати в доволі екстремальних умовах. Адже на ці три місяці припали не лише президентські вибори, а й ескалація протистояння на сході країни. Тож, ми надавали й надаємо підтримку армії, військкомату, підрозділам МВС продовольством та й не тільки.Зокрема ми сприяємо забезпеченню бронежилетами учасників антитерористичної операції з міста та району (а їх, між іншим, налічується 34 чоловіка!). Також районна влада брала участь у спорудженні захисних блокпостів та влаштуванні на новому місці кількох десятків вимушених переселенців зі Сходу. Нарешті вже сформована і готується до розквартирування рота територіальної оборони Охтирщини.
- На сьогодні центральною владою заплановані зміни до Конституції України, які, серед іншого, передбачають і фінансову децентралізацію на користь місцевих громад.Чи готовий до цього наш район?
- Говорити про якусь конкретику в цьому питанні, мабуть, зарано. Адже зміни до Конституції ще не прийняті і невідомо коли та в якому вигляді будуть прийняті. Проте взагалі фінансова децентралізація Охтирщині точно б не завадила! Для прикладу наведу ситуацію одного з попередніх років: район сплатив податків приблизно на 800 мільйонів гривень (переважно, за рахунок нафтогазової галузі). З них до місцевого бюджету надійшло лише 40 мільйонів або 5 (!) відсотків. Ще приблизно настільки ж нас дотувала держава. Якби ж нам залишали більше коштів, то, ясна річ, це полегшило б наше життя.
- Аналогічне питання стосовно наслідків недавнього підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
- Знову-таки точно прорахувати наслідки цієї угоди (тим більше, ще не ратифікованої парламентом)просто неможливо. Але загалом вона передбачає перехід до нових прогресивних правил у веденні бізнесу, зовнішньоекономічній діяльності, соціальній роботі і в довгостроковій перспективі має бути корисною для нашої економіки.
- Опустимося з небес на землю: а як на Охтирщині з дорогами?
- Об'єктивно кажучи, ситуація з дорогами в районі на краще не міняється і похвалитися тут особливо нічим. Пов'язано це з вкрай обмеженим фінансуванням наших дорожників -філії "Охтирський райавтодор" та Климентівської дорожньо-експлуатаційної дільниці. Втім, дещо все ж робиться, наприклад, ямковий ремонт доріг поблизу Ясенового та Високого.
- Чи можна щось зробити для відродження сіл району, їх порятунку від вимирання?
- Демографічна ситуація на Охтирщині залишається складною. Населення скорочується, особливо у віддалених селах, причому в значній мірі за рахунок трудової міграції. Запобігти цьому важко. Звісно, є програма "Власний дім", яка за задумом мала б сприяти молодіжному будівництву на селі. Але на практиці ефект від неї незначний через аж надто жорсткі умови кредитування.
- Чи є зараз на Охтирщині необроблені сільськогосподарські землі?
- До кінця минулого року їх не було, проте зараз вони, на жаль, з'явилися. Пов'язано це з фінансовим крахом, якого на початку року зазнало TOB "Лотуре-Агро".Це величезне аг-ропідприємство донедавна обробляло в Україні кількасот тисяч гектарів землі, у тому числі, 6 тисяч у нас в районі (Куземинська, В'язівська,Рибальська та Чернеччинська сільські ради). У червні була запущена процедура його банкрутства. А в результаті ми поки що маємо майже 5 тисяч гектарів необроблених земель...
- А ще люди говорять про масову вирубку лісів на території району...
- За моїми даними, масових незаконних вирубок (про виконання лісниками їхньої роботи в межах закону тут не йдеться) в нас немає. Але у випадку зафіксування протилежних фактів, прошу повідомляти про них за телефоном 2-21-50 (номер приймальні голови райдержадміністрації).
- Дуже актуальним нині є й питання енергозбереження і зокрема зменшення споживання природного газу...
- Так, і нещодавно обласною владою перед усіма районами та містами Сумщини було поставлено завдання скоротити споживання газу на 20 %. Виконувати його непросто, та все ж ми над цим працюємо: зокрема маю на увазі недавню заміну опалювального котла на більш економний у Куземинській лікарні. Подібне ж заплановано щодо об'єктів бюджетної сфери у Рибальському, Лутищі, В'язовому, Довжику, Пологах. Також замінюються вікна, утеплюються теплотраси. Робиться це переважно за рахунок так званих нафтових коштів, які надходять нам через обласний бюджет. Але енергозбереженню на своїй території сприяє, приміром, і ПСП"Комишанське".
- Наскільки розвинута на Охтирщині харчова та переробна галузь?
- Добре відомі такі діючі в районі підприємства, як м'ясокомбінат, сиркомбінат,молочнопромислова компанія "Славія". Дещо менш відомою, але вже досить потужною є фірма "Охтирський м'ясопродукт" з Малої Павлівки.Що( ж до переробки рослинницької продукції, то' в ряді сільгосппідприємств є олійниці та крупорушки, а ЗАТ "Сад" планує запустити лінію по виробництву соку.
- Як вирішуються в районі гострі питання екології?
- Однією з найгостріших проблем у цій сфері в нас є забруднення водоносних горизонтів внаслідок діяльності нафтовиків. З-метою її вирішення зараз триває будівництво водогонів з чистою водою з глибини 120 метрів у Лутищі, Михайленковому, Бугруватому та Куземині. До речі, позаторік такий водогін уже був збудований у Кардашівці.Взагалі, якщо говорити про нафтовиків, то ми намагаємося максимально активно з ними співпрацювати, проте за великим рахунком їхнє керівництво з"Укрнафти" нам назустріч не йде.
- У нашому виданні вже не раз писалося про конфлікт між рибалками та орендарем навколо Дамби...
- На сьогодні в цьому питанні досягнуто певного компромісу: плата за вилов риби знижена орендарем з 200 до 50 гривень, натомість кількість безкоштовних пільгових місць збільшена з 2 до 10. Але, вважаю, крапку в цьому конфлікті мають поставити правоохоронні органи. Зокрема з цією метою ми звернулися до прокуратури з клопотанням провести перевірку діяльності орендаря на предмет дотримання ним чинного законодавства. Також хотів би поділитися й такою інформацією:розширення бази відпочинку "Славна" за рахунок відчуження земель"Агролісгоспу" по берегу Ворскли на рівні обласної влади визнано неможливим.
- Дякую за змістовну розмову!
Питання задавав Віктор Гаман
|
�����������
Год назад-жопа
счас-жопа
через год(если живы бум) тож жопа.
Мабуть таки да,в наший краини уже стабильнисть достигнуто)))