Тростянець має чудовий потенціал стати дуже зеленим, екологічним, сімейним містом – СEO iC Consulenten Україна 

Ексклюзивне інтерв'ю генерального директора iC consulenten Україна, керуючого партнера CES Clean Energy Solutions Андреаса Хельбля агенції "Інтерфакс-Україна"

- У травні 2022 року було оголошено, що австрійська інженерно-консалтингова компанія iC спільно з CES створить концепцію з відновлення міста Тростянець, pro bono. Які завдання були поставлені перед вашою командою і що вже зроблено?

- iC Україна допомагає місту зробити новий стратегічний план розвитку до 2050 року. Ми маємо проаналізувати Генплан та актуалізувати його, виходячи з існуючих викликів та вимог сьогодення.

З одного боку, війна зобов'язує вносити зміни у деякі рішення Генплану, з іншого - деякі його елементи наразі не відповідають сучасним підходам, потребам, вимогам як оновленого українського законодавства, так і директив ЄС.

- Чи потребує Генплан Тростянця суттєвих змін? Ви багато пропонуєте коректив?

- Ні. Глибина нашої роботи якраз передбачає аналіз чинних планів, зокрема у розрізі того, що вже сталося. У місті, яке досить послідовно дотримувалося свого плану, було б безглуздо перечити тому, що загалом впроваджувалося успішно.

Ми віримо, що українські міста мають розвиватися, як і європейські, відображати у своїх стратегіях новітні підходи до енергоефективності, енергогенерації, сталого планування з точки зору безпеки та надійного і комфортного урбаністичного простору для життя.

- Які слабкі місця виявила війна?

- Якщо говорити не лише про Тростянець чи Україну загалом, то війна виявила слабке місце і у Євросоюзу - це енергетичний сектор. Необхідно приділити більше уваги незалежності від викопного палива, газу та нафти.

- Чи кожне місто має стати максимально автономним і вміти виробляти енергію для забезпечення своїх критичних потреб?

- Принципово – так. Але це не означає, що автономність міст повинна суперечити національній стратегії розвитку енергетики. Енергетична інфраструктура повинна мати деякі центральні вузли.

Втім, безумовно, кожне місто має прагнути максимально використати свій потенціал, щоб якомога гармонійніше зайти в цей трансформаційний процес. Мінімізувати використання газу та збільшити використання відновлюваної енергетики там, де це можливо. Мають бути створені умови, за яких об’єкти – наприклад, лікарні, житлові будинки – самі ставали виробниками енергії.

Звісно, що цей трансформаційний процес займе не один-два роки. Проте важливо визначити цей шлях, ідучи яким можна досягти мети та стати gas zero містом, наприклад до 2050 року, як у випадку із Тростянцем.

Наведу приклад Відня, де ми багато років дискутували, як відмовитися від опалення будівель газом, але тільки зараз є розуміння, що треба суттєво прискоритися у вирішенні цього завдання.

У Тростянця ж своя специфіка: тут багато приватних будинків, не підключених до централізованого опалення, дуже компактна система централізованого теплопостачання, яка забезпечує житловий сегмент лише у центрі.

- Це плюс чи мінус для поставленої задачі?

- Це просто визначає інакше стартову точку з погляду фінансування та швидкості змін. У багатьох містах України до централізованого опалення підключено значний відсоток житла. В Австрії ми не звикли до такого високого показника.

Загалом потрібно визначити принципи, а далі вибудовувати сценарії та механізми з урахуванням наявної інфраструктури. Все це суттєво відрізнятиметься залежно від кожного міста.

- Окрім енергонезалежності які ще кризові моменти виявлено у Тростянці?

- Одразу очевидними є питання організації транспортного руxу, які потрібно вирішувати, подолати певні виклики в управлінні відходами. І, звісно, зокрема й через руйнування, гостро стоїть питання водовідведення та водопостачання. Проте ці теми, які я називав, не стосуються безпосередньо війни чи результатів агресії. Більшість із них існувала й до цього, а війна лише їх загострила.

Друга важлива тема щодо розвитку міст – це як відобразити, врахувати питання зміни клімату на наступні 30 років.

Якщо зважати на деякі нові вимоги європейських директив, то треба враховувати NBS (nature-based solutions) у процесі планування міст. (NBS використовують або імітують природні процеси для збереження доступності води (наприклад, утримання вологи в ґрунті, поповнення ґрунтових вод), покращення її якості (зокрема, природні та створені водно-болотні угіддя, прибережні буферні смуги) і зменшення ризиків, пов’язаних із катастрофами, пов’язаними з водою і зміною клімату (відновлення заплави, зелені дахи тощо – ІФ).

- Це масштабні зміни, які потребують значного фінансування.

- Звісно, адже необхідно вже зараз сформулювати пул ідей чи тематику, які можуть зацікавити  інвесторів, партнерів, міжнародні організації. Сподіваємося, що у найближчому майбутньому вони зможуть собі вибрати тему чи проект та працювати над ним.

Слід розуміти, що ми не формуємо ТЕО чи техзавдання окремо на кожен з цих напрямків. Наше завдання - виявити та окреслити сегмент питань, а ті, хто безпосередньо відповідальний чи бере цей проект у реалізацію (наприклад, інвестор), "копатимуть" глибше, опрацьовувати, шукати фінансування тощо.

Але вся гармонійна комплексна концепція розвитку міста має бути описана, історія майбутнього Тростянця має бути розказана.

- Тобто пошук потенційних інвесторів повинен починатися вже на стадії визначення ключових напрямків?

- Так, бо це важливо. Ми не займаємося цим питанням, але в Тростянці багато процесів проходять паралельно, тому що є термінові, критичні, пріоритетні питання, над якими інтенсивно вже працює місцева влада. Наше завдання - дати місту інструмент, який допоможе вкладати залучені інвестиції в рамках (напрямках) загальної візії майбутнього міста. Щоб не інвестувати в що-небудь дисбалансуюче, що не гармоніюватиме зі стратегією його розвитку.

- На якому етапі зараз робота?

- Ми розробили та сформували бачення для кожного напрямку. І отримали перший фідбек від міста щодо урбаністичного планування, енергетичного сектора, водопостачання та водоочищення.

Як приклад: ми сформулювали бачення gas zero, який передбачає розвиток енерговиробництва та теплопостачання без використання газу. Ми це бачення запропонували після аналізу ситуації в місті, наявниx ресурсів, потенціалу тощо. І перший відгук, який ми отримали, був про те, що безгазова стратегія неможлива. Потім вже під час робочих зустрічей місто погодилося, що довгострокова стратегія, яка передбачає відмову від газу в майбутньому, має сенс.

- Що було запропоновано з погляду планування міста?

- Після першої нашої урбаністичної зустрічі місту сподобалася ідея об'єднання двох його ядер – історичного центру та транспортного (у районі залізничного  вокзалу). Тут мало однієї ідеї, під її реалізацію необхідно продумувати і транспорт, і розв'язки, і велодоріжки, і зелені пішохідні зони, щоб можна було прогулятися або швидко дістатися до серцевини міста, щоб це в реальності стало одним великим єдиним центром.

Наведу ще один приклад. Обговорювалася дорога, яку хотіли прокласти в центрі міста. Та після дискусій усі зрештою погодилися, що цього не варто робити, натомість краще позбутися надлишкового трафіку і виділити територію під пішохідну зону.

В інфраструктурі міста важливу роль відіграє водопостачання та якість доступної води. Ми запропонували кардинально змінити місце водозабору, і місто погодилося, бо розуміє, що відновлення наявного об'єкту потребує значних інвестицій. Логічніше просто винести цю інфраструктуру за межі центральної частини міста.

Ще одне питання – як бути з відxодами. Ми провели опитування перехожих у Тростянці. Мешканцям хотілося б бачити новий сміттєпереробний завод чи бодай інше місце для полігону. Але цю ідею ще ніхто не прораховував. Бажання містян - це одне, але пошук економічно виправданого рішення - це зовсім інше завдання. Втім, це точно буде в рекомендаціях, вже зробили початкову оцінку інвестицій впровадження роздільного збору відходів та  сміттєсортувальної лінії.

- Найболючіше питання – населення. Сьогодні Тростянець - це практично мономістечко…

- Загалом у міста є гарний план, що стосується освіти. Безумовно, багато планів розвитку зав'язані на існуючу промисловість Mondelēz, супутні компанії та агро-сектор Тростянця.

Наразі ми обговорюємо з містом ідею створення бренду Тростянця, величезний потенціал бачимо у туристичній сфері та івент-індустрії.

До речі, в Україні на державному рівні робилися певні прогнози щодо кількості населення, і вони були не надто позитивні. Але очільники міста на останній зустрічі повідомили, що розраховують на приплив переселенців.

Ми аналізуємо три сценарії: один передбачає збереження населення на поточному рівні, два інші – це песимістичний та оптимістичний сценарії.

- Чи можете ви назвати цифру песимістичного сценарію?

- Я не хотів би зараз озвучувати специфічні цифри. Песимістичний сценарій – це зниження кількості населення, пов'язане зі зменшенням бізнес-активності в регіоні чи іншими факторами. Але що важливо – місто саме по собі мега-активне у багатьох питаннях. Ми бачимо, що Тростянець дотримується своєї стратегії багато років, що, якщо чесно,  не дуже типово для України. Тому ми щиро віримо, що план, якій базується на оптимістичному сценарії, теж вдасться реалізувати, і адекватний приріст населення можна буде очікувати у найближчі десять років.

- Оптимістичний сценарій ґрунтується на поверненні українців додому?

- Багато людей будуть потребувати стабільності, безпеки, а Тростянець зможе їм це запропонувати. Якщо подивитися на чинний генлан, плюс деякі ідеї, які ми пропонуємо, то у Тростянця є прекрасний потенціал стати дуже зеленим, екологічним, комфортним, сімейним містом.

- Роботи з розробки плану тривають. Коли плануєте його презентувати?

- Якщо продовжувати консультації у такому режимі, як це проходить зараз, то лише вони займуть ще два-три місяці.

Сам Генплан до 2050 року презентуватиме місто. Якщо воно погодиться з нашими пропозиціями і запросить нас розповісти про них широкій громадськості, ми долучимося до презентації.

Матеріал підготовлений за допомогою CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проекту Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції