Коли мова йде про спадщину, як правило, спадкоємці звикли розраховувати тільки на матеріальні статки та визначені права, проте не слід забувати про обов’язки спадкодавця, зокрема фінансові борги. 

Як розповіли у Північно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Суми), згідно з чинним законодавством разом з правами до складу спадщини входять обов’язки, що на момент відкриття спадщини належали спадкодавцеві та не припинилися через його смерть. 

У спадщину переходять обов'язки: 

які випливають з цивільно-правових договорів;  

з відшкодування матеріальної шкоди (збитків), моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця);  

по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця);  

витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більше, ніж за 3 роки);   

за договором оренди житла з викупом.

Наприклад, після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину. 

Обов'язок плати за зобов’язаннями покладається на спадкоємця, що прийняв спадщину. Разом з тим, не важливо – успадковує особа за законом або за заповітом.

Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. 

Черга спадкоємців: якщо не існує заповіту, хто отримує спадщину?

Громадяни, які вперше виступають у ролі потенційних спадкоємців, можуть зіштовхнутися з низкою нагальних юридичних питань. Деякі з них – хто має право на прийняття спадщини та в якому порядку, враховуючи ступінь спорідненості зі спадкодавцем, проводиться передача майна. 

Як розповіли у Північно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Суми), в Україні процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті, право на спадкування мають особи, визначені у такому документі. 

У разі ж відсутності заповіту, визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме почергово. 

І черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.

ІІ черга спадкоємців – рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

ІІІ черга – рідні дядько та тітка спадкодавця. 

ІV черга спадкоємців – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

До V черги спадкоємців належать всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Важливо! Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття та у випадку зміни черговості одержання права на спадкування.