А вас кусали собаки? Ні? Ну то не радійте завчасно. Усе ще попереду. Як показав мій особистий досвід, немає такої тварини, яка би не хотіла помститися людині за її уявне верховенство. Собаки-безхатьки, що бігають вулицями Охтирки, мають гарну генетичну пам'ять. Хтось же викинув їх за поріг, або прогнав з дому тата чи маму бродяжки.

Наявність тварин на вулицях - пряма ознака нездоров'я суспільства і слабкості держави. Чотирилапі не з'являються з повітря. До появи на світ чергового вуличного пса напряму причетна людина. Наприклад, та, у котрої за забором цілодобово гавкають кілька охоронців подвір'я. Невичерпне джерело бродячих міських псів - двори городян, влаштовані на сільський манер. Сьогодні собака потрібен, а завтра - ні. Приплід куди? Та на вулицю... А потім вони народжуються по гаражах десятками, десятки прагнуть перетворитися на сотні...

Треба аж занадто любити тварин, щоб милуватися неконтрольованими зграями, які нестримно пересуваються містом. Ось дитина повертається зі школи і з жахом влипає під чужу хвіртку. Ось жінка зупиняється на півдорозі до хати і намацує в кишені електронний пристрій - відлякувач. І вони праві, бо вже мають гіркий досвід «спілкування» зі зграєю. Вони знають, як це бути оточеним цілою тічкою, що щириться на тебе відкрито і нахабно. А ось героїня нашого роману - вона ще не навчена. Іде своєю дорогою і не зважає, що на перехресті з'являється пес!

Ні, їй розказували і не раз, як люди місяцями лікують тяжкі наслідки рваних ран на литках. Як нападають собаки зграєю і поодинці, як страждають велосипедистки, бо жіноча нога майже завжди відкрита і вразлива. Знає, але йде собі. І раптом відчуває, що ззаду нападник! Гострі зуби змикаються миттєво. А далі... Собака спокійно перетинає перехрестя, обачно подивившись спочатку наліво, а потім направо (міський пес!), а наша героїня  кульгає додомку. Інтрига, що там під штаниною - зберігається. Надія на лижні штани, вони ж у три шари шиті. Слава їм! Врятували! У підсумку тільки чотири мітки від зубів, подряпини і синець.

Тварини і люди живуть у цьому місті поряд. Конфлікт у стосунках між ними - постійний. З одного боку собаки не винуваті, що люди не можуть дати ради ні собі, ні їм. А з іншого, здається... вони перемогли. Вони захопили місто і хазяйнують, як їм заманеться. Сьогодні в Охтирці собака на вулиці у більшій безпеці, ніж людина. Особливо та, яка жодного разу не тримала вдома собак, не причетна до їхнього розмноження і навіть гадки не мала, що може опинитися у настільки принизливому і безпорадному стані. Бо платить податки на утримання владних структур - державних і місцевого значення! Які й мали би, відповідно до своїх повноважень слідкувати за порядком і підтримувати лад у місті.

Але. Порядок в наших реаліях не любить покидати папір, на якому про нього написано. Наприклад, існують Правила благоустрою міста, до яких нещодавно внесли дуже важливі зміни. Зобов'язали громадян, яку утримують собак «дотримуватись вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм і правил; реєструвати (перереєстровувати) у міській державній лікарні ветеринарної медицини; не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин. Власникам дозволяється виводити собак на вулицю та інші громадські місця тільки на короткому повідку і в наморднику (крім собак дрібних порід). Собаки, незалежно від породи, які знаходяться (навіть з нашийниками і намордниками) без господаря на вулицях, ринках, у скверах, садах, міських парках, а також бездоглядні коти, вважаються бродячими і до них будуть застосовуватися дії, як до безпритульних тварин, відповідно до вимог діючого законодавств».

Як той казав, багато літер, змісту - 0. На жаль.

А зміст на сьогодні полягає в тому, що місто Охтирка - небезпечне для життя і здоров'я громадян. Можна скільки завгодно говорити про необхідність гуманного ставлення до тварин, але це не відміняє обов'язок влади підтримувати безпечні умови для життя насамперед людей. Можна кивати на криві закони і брак грошей на їх виконання, але головний закон прямої дії - Конституція, де чорним по білому написано: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля...» (Стаття 50). І це не пафос. Це елементарні речі. І писані вони про і для людей, а не собак!

Скористалася сервісом «електронне звернення» на офіційному сайті Охтирської міської ради. Сиджу. Чекаю відповідь... Сміюся сама з себе, бо наперед знаю, що крайніх «у цій черзі» немає.

Анна Протасова