Війна за мізки - сьогоднішня реальність, до якої ми повинні бути готовими
Автор Алла ФЕДОРИНА   
15.11.2019 г.
Image«Чому нас повинні турбувати вибори в Україні? - запитав представник естонської компанії з комп′ютерної та мережевої безпеки CybExer Мерле Мегре, і сам відповів на нього: - Бо Україна стала тренувальним майданчиком для кібератак. Всі ті напрацювання будуть застосовуватися і на Європі».

Справді, кібервійна - давно не вигадка фантастів. Засновник ГО «Міжнародний університет цифрової безпеки» Роман Боярчук навів цифру: на першому турі президентських виборів із восьмої ранку до шостої вечора відбулося дев′ять тисяч кіберінцидентів. Тобто війна іде. Про це та про загалом про питання кібер- і медіагігієни говорили на конференції «Дезінформація та кібербезпека під час виборів в Україні: засвоєні уроки та майбутні кроки». 

Цей захід, проведений у Києві   Естонським центром Східного партнерства (ECEAP) у співпраці з CybExer Technologies (CybExer) та Українським кризовим медіа-центром (УКМЦ), завершив заходи проекту з підвищення стійкості української виборчої системи до маніпуляцій і втручання у кіберпростір. Проект був  фінансований ЄС і, на думку учасників конференції, став цілком успішним, адже реально спрацював на підтримку стійкості електоральної системи України перед цифровими загрозами та кампаніями з дезінформації.

Посол Матті Маасікас, голова Представництва Європейського Союзу в Україні, сказав: «Україна, якщо говорити про кібербезпеку, знаходиться зараз на передовій. Не секрет: за останні п′ять років з′явилося багато у цьому сенсі такого, чому в України можна повчитися.  Реалізуючи цей проект, Європейський Союз дав дуже чіткий сигнал про свою підтримку Україні у протидії гібридним загрозам». І додав: «На позитивному досвіді цієї співпраці ЄС буде розвивати, розширювати та поглиблювати наші спільні дії у майбутньому». 

Що зроблено у проекті?

«Оскільки військові гібридні загрози, як правило, посилюються в часи виборів, підтримка Європейського Союзу та Естонії для України була особливо важливою у 2019 році, коли відбулася не одна, а дві значні виборчі кампанії, президентська і парламентська», - прокоментував директор Естонського центру Східного партнерства Герт Анцу.

Проект «Протидія виборчим кампаніям, пов'язаним із виборами та дезінформаційними кампаніями в Україні», реалізований ECEAP та CybExer, є частиною більш великих зусиль Європейського Союзу щодо підтримки стійкості України до кіберзагроз та дезінформації шляхом розбудови потенціалу структур безпеки України, відповідальних за запобігання та управління кіберзагрозами, та зміцнення навичок представників місцевих ЗМІ у південних і східних регіонах України для виявлення та інформування громадськості про дезінформацію у кіберпросторі.

Діяльність, що здійснювалася у рамках проекту, включила зокрема навчальні семінари, організовані ECEAP та проведені естонськими й українськими медіаекспертами для понад 100 місцевих і регіональних журналістів у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Маріуполі та Сєвєродонецьку; технічні та стратегічні навчання з кібербезпеки, проведені CybExer для кіберспеціалістів Служби безпеки України (СБУ), Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ), Центральної виборчої комісії (ЦВК), кіберполіції, Державного центру кіберзахисту, Міністерств оборони та цифрової трансформації; практичні навчальні візити, організовані ECEAP для згаданих кіберспеціалістів до установ Естонії (під час парламентських виборів у Естонії), Швеції та Німеччини для ознайомлення з їх найкращими практиками у галузі кібербезпеки. 

Як захопити країну? Почни з деморалізації!

Кібергігієна, медіагігієна сьогодні, певно,  важливіші, ніж щоденне чищення зубів. Жодних перебільшень! Але сьогодні про ці поняття більшість говорить приблизно так, як про життя на Марсі. Культура поводження громадян у кіберпросторі надзвичайно низька. Ми піддаємося ризикам у інтернет-світі через своє незнання або ж хибні уявлення про свою грамотність. Наприклад, не кожен державний чиновник погоджується з тим, що у своїй роботі недопустимо користуватися російськими комп′ютерними програмами: «а шо тут такого?»

Тим часом, кіберзброя займає далеко не останнє місце у арсеналі гібридної війни. «Зміна курсу України - один із пріоритетів Кремля, - говорить начальник Департаменту  контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Микола Кулешов. - Цього року ми мали близько 300 серйозних кібератак на галузі енергетики і транспорту, ВПК, органи влади... Україна використовується як майданчик для випробування кіберзброї».

Любов Цибульська, член групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, зауважила: якщо в західних країнах інформаційними операціями підтримуються лише певні бойові дії, то для Росії характерна постійна активність у веденні інформаційної війни, причому - незалежно від стосунків із країною-об′єктом. Відповідно, якщо ми проаналізуємо той стан суспільства, що є останніми роками в Україні, то можемо побачити ніби матрицю, накладену  на нього. Чому? Любов Цибульська процитувала підручник КДБ, таку собі «методичку» для російських спецслужб, на тему «як підірвати обороноздатність країни». Перше - слід викликати відчай, зневіру, втрату здатності критичного мислення у громадян, тобто деморалізувати соціум. До речі, цей пункт відрекошечує (чи свідомо працює?) і на росіян. Так, за даними соцдосліджень, лише 3% опитаних у РФ громадян вірять, що за вбивством Скрипаля стоїть Москва, - наводить приклад експертка УКМЦ. А хаос у головах - саме те середовище, в якому легко впроваджувати маніпулятивні механізми.

Друге - дестабілізація. Та, власне, про яку стабільність може йтися, якщо у голові вже - все, перераховане у попередньому пункті?

Третій етап - створення кризи, яка неминуче призводить до агресивних дій, сутичок, збройних конфліктів і т.п.. І врешті наступає четвертий етап -  нормалізація ситуації, тобто примушення до миру на умовах сторони, яка спровокувала ще отой, перший пункт.

У сьогоднішній реальності маємо безліч доказів російського втручання у наш інформаційний простір. Інша річ: чи хочемо ми їх бачити? Порівняно до 2016 року, нині чи не вдвічі зросли перегляди українцями російського телебачення. Тобто зі зменшенням відчуття фізичної загрози ми готові повертатися до російського інформаційного поля. От тільки що робити з тими солдатами, яких і сьогодні вбивають і ранять на сході - російською зброєю?

До речі, цікава деталь. На російському телебаченні, наводить дані Любов Цибульська, кількість гумористичного контенту зросла з 20% у 2014 році до 56% у році нинішньому. Цілком зрозуміло: пропаганда краще «заходить» через гумор. Не маєте бажання порівняти кількості гумору на наших телеканалах зараз і, наприклад, п′ять років тому? І не забувати: все це - при тому, що проти країни ведеться збройна агресія... 

Як протидіяти загрозам?

Микола Кулешов, відзначаючи значущість естонського проекту, переконаний: подібну роботу треба вести не лише щодо мережі ЦВК, а на постійній основі щодо різних напрямків.

Насправді у нас не все так погано, як ми звикли про себе думати, - вважає голова  Державного центру кіберзахисту ДССЗЗІ Микола Худинцев. Динаміка процесу позитивна, всі ланки вибудувані і працюють. Важливо не втратити спадковості цього процесу. А результат буде значним, бо ж рівень безпеки забезпечує рівень довіри до держави та її структур; відповідно  зростає рівень спокою у суспільному та особистому домі; а, отже, підвищуватиметься рівень життя людей.

Для такої системної роботи необхідно створити досконалу систему, - наголосив голова ДССЗЗІ Валентин Петров. Передусім, має бути скориговано роль і місце кожної служби, зокрема - тієї, яку він очолює. Відтак, спочатку слід провести аудит служб; визначитися з документами, що регламентують їх діяльність, тобто зрозуміти, де ми зараз знаходимося; далі - напрацювати нову стратегію кібербезпеки: визначити точку А, точку Б і шлях, яким ми рухаємося від точки до точки; і неминуче - змінити закони під цю нову програму. Адже зараз, говорить Валентин Петров, є три базових, 44 дотичних закони  плюс підзаконні акти, якими має керуватися служба, і ці документи суперечать одне одному. Окрім того, на думку промовця, має змінитися характер контролю держави за цими процесами.

Не один учасник конференції наголосив, що неможливо мати повноцінну систему кіберзахисту  без його наступальних можливостей.

Експерт із медіа та стратегічних комунікацій ECEAP Ільмар Рааґ вважає, що важливим є обмеження чужої пропаганди. Тобто не треба говорити про дезінформацію, - слід  здійснювати комплексне управління кризою; реалізувати довготермінові менторські проекти для впровадження кращих практик протидії дезінформації: і, звичайно, - викривати, розвінчувати, що має стати невід′ємною частиною медіаграмотності.

Перейти до наступальних дій і у створенні контенту вважає необхідним Любов Цибульська: наразі Україна «продає» кризу, біду, Чорнобиль, а слід змінити наратив  і «продавати» позитивні історії, плюси, надії. Це залежить від інформаційної політики держави.

Естонські експерти запропонували ряд рекомендацій щодо безпеки на виборах. 

Зупинити контрреволюцію ненависті

Керівник Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська процитувала Олега Сенцова. Після повернення з російського полону на запитання, що відбулося за його відсутності в Україні, він сказав: відбулася контрреволюція ненависті.

Ця контрреволюція може мати тяжкі наслідки. А протидіяти їй має передусім наша грамотність, здатність критично мислити - наша інформаційна гігієна. 

Ольга зазначає: кібератаки на сайт ЦВК є не стільки  спробою вкрасти якійсь офіційні дані, як намаганням викликати недовіру до ЦВК та ходу виборів. Але ми, в більшості своїй, цього, на жаль, не розуміємо.

40-60% російських ток-шоу у період виборів в Україні, стосувалися саме них. Невже всі власні проблеми Росія вже вирішила? Чи Україна - той подразнювач, яким відволікають увагу росіян від внутрішніх проблем? Та багато з нас не задаються цими  запитаннями.

Дослідження на неокупованих територіях показали: 60% думають, що вони здатні розрізнити правду від фейку; насправді здатні це зробити лише 11% із опитаних, - говорить Айвазовська.

І ще одне процитоване дослідження. У Фейсбуці проаналізували 320 тисяч постів і дійшли висновку, що   поширення мови ворожнечі ведеться зі спеціальних хейтерських акаунтів...

Іде війна. І її зброя націлена проти нашого здорового глузду, проти позитиву, загалом проти суб′єктності України. Тому, вмикаючи чергового разу комп′ютер, варто подумати, що ти - хочеш цього чи ні - і солдат у великій гібридній війні. Не підставляйся під постріли ненависті.

Алла ФЕДОРИНА