Що здатне сховати бруд наших вулиць? Зимовий сніг і весняна зелень. Наприкінці лютого ні того, ні іншого немає.

На зупинці громадського транспорту у самісінькому центрі Охтирки - пекельне видовище. Купа побутового сміття - обгортки, серветки, цигарки (кого цим сьогодні здивуєш)... Але кров?! Плями крові!!! Жертва вижила? Ким вона була? Котом, собакою чи людиною? Переступаю з ноги на ногу і думаю, що від гріха подалі краще тут не стояти.

На одному з суспільних зібрань минулого року (на ньому саме обговорювали нові тарифи на перевезення пасажирів) з'ясувалося, що зупинка громадського транспорту в Охтирці - це не зовсім те, що можна подумати. Тобто, громадський транспорт є, є якісь споруди, біля яких люди очікують на свою маршрутку, але за своїм статусом - це щось інше, невідоме і невизначене. Ці споруди ймовірно перебувають у приватній власності, а власники можуть бути невідомі. А отже, хто відповідальний за їхній санітарний стан? Комунальне підприємство «Благоустрій» має свої, визначені для прибирання території, і так звані зупинки до них не входять. І якщо власник споруди невідомий, чи не використовує своє майно, значить люди чекатимуть маршрутку на купі сміття або як я сьогодні - на незатертих слідах побоїща.

Можна звісно закинути самим пасажирам - це вони накидають. Звісно, вони. Але хтось же поставив урну для сміття у кутку, щоб жодного разу, з самої осені, не прибрати, як це сталося на зупинці «Речовий ринок».

Наше сміття нас долає і поглинає. І якщо на сесії міської ради 26 лютого Федір Кіселар закликав колег-депутатів подумати про більш дієві заходи по прибиранню міста, з ним важко не погодитися. Так, чистота коштує грошей. Бруд на вулицях - ознака бідності. Але у нашому випадку йдеться не тільки про матеріальний стан. Йдеться про те, що люди погоджуються з тим, що навколо має бути брудно. Навіть у громадському місці.

Анна Протасова