Ми настільки звикли до «маршруток», що забули ті часи, коли містом їздили тільки великогабаритні автобуси.

 Попри більшу пасажиромісткість, просторий салон і дотримання графіку руху, вони майже зникли з вулиць. А от мікроавтобуси прижилися. «Маршрутки» нібито й ненабагато швидші, і зупиняються для посадки-висадки пасажирів вже тільки на зупинках, але з-за вищої рентабельності перевізнику вигідніше утримувати саме такі транспортні засоби.

Пільгове місце, дитячий квиток, навіть, вимоги щодо можливості перевезення людей з особливими потребами (чи часто ви бачите «візочників» у салоні?) вони готові виконати, бо все рівно це набагато вигідніше аніж утримувати великий автобус.

Управління економіки слідкує за рівнем надання послуг. Але сервіс не прогресує, тому що попит більший, аніж місткість салонів маршрутних таксі.

Після чергового подорожчання квитка, яке в  Охтирці традиційно відбувається в період холодної пори року, маршрутки все рівно їздять повними. Бо куди людям діватися?! Влітку можна на вело пересісти, а за такої погоди здоров'я дорожче.

Втім невдоволення в народі накопичується. Чому не накласти мораторій на підвищення плати за проїзд з листопада по березень? У холодний період щільність пасажиропотоку гарантує рентабельність і по старим цінам. Дочекайтеся літнього часу, коли можна й пішки пройтись, і підвищуйте.

Для середньостатистичної родини зима зараз ототожнює фінансову катастрофу. Підвищення «комуналки», ускладнення із субсидіями, а тут ще й подорожчання транспорту! Навіть маленька сім'я: батько-мати-дитина шкільного віку щоденно викидає до півсотні гривень, а якщо малеча займається десь після основних занять, щоб її доставити-забрати півсотні замало. На жаль, із підвищенням ціни якість послуги не зростає, а інколи - навпаки.

Наприклад, водію зараз, замість дитини із ранцем у час пік краще підібрати дорослого. Бо ж дохід удвічі більший. Непоодинокі випадки, коли маршрутка оминає школярика, навіть, попри те, що мати виходить проводжати свою дитину.

Із  цієї самої причини, учні художньої школи пропускають останні уроки, відправляючись додому раніше. Щоб не заночувати під лісом юні художники вимушені ігнорувати «крайній» рейс.

Можна скільки завгодно казати, що діти наше майбутнє, але жодних кроків з боку контролюючих органів задля викоренення цієї проблеми не зроблено. Хоча б повісили біля кабіни таблички з текстом на кшталт: «Якщо водій проїхав повз дитину, негайно зателефонуйте по тел.»

Також хотілося б у кожному мікроавтобусі побачити спрощену схему маршруту і час відправлення по кожній зупинці. Інформацію варто продублювати на самих зупинках.

Не завадить й детальна схема руху усього громадського транспорту з розкладом. Ці дані щонайменше знадобляться гостям міста. Хоча впевнений, що багатьом охтирчанам вони також стануть в нагоді.

Не кажу про якісь яскраві панно - достатньо розклеїти аркуші у файлах та додати відповідну картинку на сайт міськради у розділ «Охтирка туристична» чи «Транспорт».

Вищезазначені заходи, мають підвищити комфорт при користуванні «маршрутками». Можливо, якщо б ці питання обговорювалися з перевізниками водночас із пропозицією про підвищення тарифів - для міського бюджету вони не вартували б ні копійки.

Давно напрошується реформування тарифної політики. В Охтирці чимало постійних пасажирів, які у разі отримання помітних знижок із задоволенням придбали б абонементи тривалої дії. Прозору систему державі, органам місцевого самоврядування набагато легше контролювати.

Не розорять проїзні перевізників. По-перше, готівка перестане осідати у чужих карманах, по-друге, пасажири оплачують неспожиті транспортні послуги наперед. За фактом, це безвідсоткове кредитування бізнесу. Вирішиться сама собою і проблема з реалізацією квитків за проїзд.

Містяни згодом відчують зростання якості послуг. Бо коли живі гроші перестануть гуляти по мікроавтобусу, у водіїв зникне бажання набивати салон понад норми. Збережеться на маршруті попит -  власник обов'язково додасть ще маршрутку. Зараз же, усі сторони - влада, перевізник, водій і пасажири - в принципі більш-менш задоволені ситуацією. Тому питання про додаткові рейси у часи пік, а також різні інші проблеми сервісу, підіймати нікому.

Втім ми переживаємо не перше, і далеко не останнє подорожчання вартості проїзду. Давайте, домагатися від влади та перевізників хоча б якихось покращень у обслуговуванні.

Андрій Міхєєв